Хоча підстави перебування працівників у простої визначаються нормами Кодексу законів про працю, оплата праці державних службовців за час простою визначається Кабінетом Міністрів.
На це звернув увагу Касаційний адміністративний суд, залишаючи без змін попередні рішення у справі №320/190/23, інформує «Закон і Бізнес».
У цій справі працівник апарату Державної податкової служби оскаржував оплату простою на підставі наказу ДПС від 24.02.2022 в розмірі 2/3 посадового окладу. Вважав, що за час простою, коли виникла виробнича ситуація, небезпечна для життя та здоров’я працівника або для людей, які його оточують, і навколишнього природного середовища не з його вини, за ним зберігається середній заробіток відповідно до вимог абз.3 ст.113 КЗпП.
Суди перших двох інстанцій в позові відмовили, зазначивши, що спірний наказ ДПС прийнято у межах чинного законодавства.
Своєю чергою, КАС зазначив, що питання оплати простою працівника, який перебуває на державній службі, законом «Про державну службу» не врегульовано. Поняття та підстави перебування працівників у простої дійсно визначені та регулюються положеннями КЗпП.
Водночас, цим законом визначено, що умови оплати праці працівників органів державної влади, інших державних органів, їх апаратів (секретаріатів), державних підприємств, установ та організацій, органів влади Автономної Республіки Крим, які на день набрання чинності цим законом є державними службовцями і посади яких відповідно до цього закону не є посадами державної служби, визначаються Кабінетом Міністрів і не можуть передбачати зменшення розміру їх заробітної плати. Тобто, спеціальний законодавчий акт, який регулює трудові правовідносини державних службовців, встановлює, що оплата праці державних службовців визначається Кабміном.
07 березня 2022 року Кабінет Міністрів прийняв постанову №221, відповідно до якої надав право керівникам державних органів, підприємств, установ та організацій, що фінансуються або дотуються з бюджету, до припинення чи скасування воєнного стану в Україні в межах фонду заробітної плати, передбаченого у кошторисі, самостійно визначати розмір оплати часу простою працівників, але не нижче від 2/3 тарифної ставки встановленого працівникові тарифного розряду (посадового окладу) (п.1).
З огляду на це КАС дійшов висновку, що суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку, що роботодавець позивача, на підставі вказаної постанови КМУ, діяв правомірно, встановивши розмір середнього заробітку у розмірі 2/3 посадового окладу для працівників апарату ДПС, які знаходяться в простої.
Крім цієї справи в огляд практики КАС за червень 2024 року включені низку інших правових позицій. Зокрема щодо:
права на проведення документальної позапланової перевірки в умовах банкрутства платника податків;
сплати компенсаційного мита за рішенням Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі у справі про митне оформлення автомобіля для особистого користування в Україні;
компенсацій і гарантій учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у разі зміни правового регулювання умов пенсійного забезпечення;
встановлення Кабінетом Міністрів верхньої межі розміру індексації пенсії в умовах дії воєнного стану;
способу передачі майна в умовах режиму воєнного стану;
права суду на прийняття окремої ухвали в разі виявлення порушень законодавства під час розгляду справи.
Аби не пропустити новини судової практики, підписуйтеся на Телеграм-канал «ЗіБ». Для цього натисність на зображення.
Матеріали за темою
Коментарі
До статті поки що не залишили жодного коментаря. Напишіть свій — і будьте першим!