У ДСАУ мають намір довести формування звітності до автоматизму
Статистика — річ корисна. І для держави в цілому, і для судів зокрема. Проте складання звітів уручну вимагає чимало часу й часто супроводжується помилками. У Державній судовій адміністрації взяли курс на повну автоматизацію процесу формування статінформації та підготовку кваліфікованих працівників, які виконують цю роботу.
Підгрунтя для аналізу
Для чого потрібна судова статистика? Здається, відповідь на це запитання очевидна. Однак під час круглого столу, організованого ДСАУ за підтримки проекту USAID «Cправедливе правосуддя» і присвяченого вдосконаленню судової статистики, кожен з учасників намагався озвучити своє бачення її ролі в організації діяльності храмів Феміди.
Відкриваючи засідання, голова ДСАУ Руслан Кирилюк нагадав, що ще VIII з’їзд суддів наголосив на потребі зменшення обсягів судової статистики. Адже, за словами Р.Кирилюка, проб лемою залишається значна кількість показників, передбачених формами звітності, а для представлення узагальнених даних необхідно провести складні розрахунки. «Спілкування з міжнародними експертами засвідчило, що ми випереджаємо європейські держави за кількістю статистичної інформації. Як відомо, статистика є серйозним елементом управління, а вивчення потреб споживачів і визначення необхідного обсягу інформації, який вони використовують у своїй діяльності, є нашим головним завданням», — наголосив голова ДСАУ.
Тим часом його заступник Віталій Положишник відзначив, що сьогодні найбільшим користувачем судової статистики є Генеральна прокуратура. Там не заперечують важливості такої інформації. Зокрема, начальник відділу статистичної інформації та аналізу ГПУ Ірина Бакай підкреслила, що «будь-яка статистична інформація — це план дій на майбутнє. І чим швидше ми її отримаємо, тим швидше внесемо корективи у свої плани».
Цю думку розвинула представниця головного управління організації участі прокуратури в кримінальному провадженні в суді Генпрокуратури Світлана Малихіна. «Ви навіть не уявляєте, як широко ми використовуємо судову статистику, наскільки вона допомагає в поточній діяльності», — наголосила вона. За її словами, судова статистика використовується, зокрема, під час опрацювання законопроектів, які стосуються питань посилення відповідальності. «Якщо, наприклад, ми бачимо, що встановлені максимальні межі покарання не використовуються судами, це аргумент на користь того, що посилювати покарання немає жодної потреби», — зазначила С.Малихіна.
Вона також розповіла, що й аналітична діяльність потребує кількісного обліку. «З багатьох питань ми не маємо своєї статистики й використовуємо судову», — зауважила жінка. Зокрема, за її словами, під час проведення координаційних нарад, багато уваги приділяється питанням оперативності правосуддя. ГПУ передусім цікавить інформація щодо невиконання рішень судів про приводи, неявки прокурорів на процес.
Своїми думками щодо значущості звітності поділилась і начальник відділу судової статистики ДСАУ Антоніна Поліщук. За її словами, такі дані використовуються для адміністрування судів (фінансування, визначення необхідної чисельності суддів і працівників апарату); аналізу стану здійснення правосуддя; визначення навантаження на суддів; надання інформації на запити.
А.Поліщук також озвучила рекомендації щодо вдосконалення судової статистики. Передусім це потреба у формуванні зведеної звітності. Також шляхом узагальнення та уникнення дублювання мають бути скорочені показники. Мають ураховуватися потреби користувачів, своєчасність і достовірність, доступність і узгодженість даних.
Обережно, нововведення!
За словами начальника відділу судової статистики Вищого адміністративного суду Олени Тимченко, процес змін у підходах до досудової статистики повинен відбуватися в умовах консультування з користувачами відповідної інформації, аби перехід до новел відбувався поступово.
«Також потрібно зважати на те становище, в якому перебувають українські суди. Йдеться про систематичне недофінансування, плинність процесуального законодавства», — наголосила О.Тимченко. «Ще один момент — це різний рівень запровадження та різноманітність програмного забезпечення автоматизованої системи документообігу судів кожної юрисдикції», — підкреслила доповідачка. Вона зауважила, що останніми роками в роботі дослідників судової статистики, на жаль, не спостерігається єдності підходів до вирішення фундаментальних питань проведення статистичних досліджень у сфері судочинства. Як наслідок, «судова система сьогодні має розгалужені та іноді непорівнювані дані із судів різної юрисдикції. «Тому існує потреба в єдиних та уніфікованих підходах до вирішення програмно-методологічних та організаційних питань проведення статистичних досліджень», — зазначила представниця ВАС.
Продумані інновації
Про те, які саме зміни мають бути запроваджені, розповів начальник управління з питань судового діловодства ДСАУ Олександр Слоніцький. Він наголосив, що використання ефективної системи збору статистичної інформації перш за все передбачає автоматизацію реєстрації та формування показників. «Лише застосування такої системи забезпечить надійність і достовірність даних, що вносяться до автоматизованої системи документообігу, з подальшим їх використанням для формування оперативної статистичної звітності та офіційних статзвітів», — зазначив чиновник.
Він розповів, що у зв’язку з несвоєчасним унесенням даних і, як наслідок, фізичною неможливістю їх увести безпосередньо перед початком формування звітності сьогодні складання статзвітів відбувається вручну або в напівручному режимі з витрачанням зайвого часу та, як правило, з певною кількістю помилок, які виявляються тільки на рівні ДСАУ.
«Суд не може бути заручником окремих кваліфікованих посадових осіб, відповідальних за формування звітності. Побудову будь-якого статистичного звіту в суді мають виконувати всі фахівці, які пройшли відповідне навчання для роботи з автоматизованою системою документообігу», — зауважив О.Слоніцький. Тому, на його думку, необхідно організувати на постійній основі навчання для відповідальних осіб судів та ДСАУ для роз’яснення будь-якого режиму роботи автоматизованої системи.
Будь-які оновлення, за словами доповідача, мають здійснюватися в автоматичному режимі без додаткових втручань. У всіх судах має бути встановлено однакову версію програмного забезпечення.
Своєю чергою експерти проекту USAID «Cправедливе правосуддя» опрацювали рекомендації щодо вдосконалення судової звітності, а також ознайомили присутніх з Інструкцію Європейської комісії з питань ефективності правосуддя щодо судової статистики та зі стандартами Євростату. Зокрема, фахівець з моніторингу та оцінки проекту Томас Вертелецький наголосив, що впровадження євростандартів ще не означає спрощення, радше навіть деякою мірою ускладнення. Наприклад, щорічний звіт у Великій Британії складається з більш ніж 100 сторінок описової частини з додатками в 11 файлах.
Підбиваючи підсумки засідання, учасники круглого столу визначили, що тільки автоматизація процесу зможе впоратися з великим потоком інформації, якої вимагають міжнародні стандарти статзвітності.
Р.Кирилюк (у центрі): «Ми випереджаємо європейські держави за кількістю статистичної інформації».
Матеріали за темою
Повноваження керівника апарату суду, надсилання рішення в ЄСІТС та інші висновки в огляді КАС
26.03.2024
Госпсуд на Одещині очолив «старий» голова
06.03.2024
У райсуді на Київщині змінився голова
29.02.2024
У Херсонському міськсуді переобрали голову
23.02.2024
У райсуді Львова переобрали голову
19.02.2024
У райсуді Київщини переобрали голову
16.02.2024
У райсуді на Рівненщині — новий голова
13.02.2024
У райсуді на Закарпатті новий голова
02.02.2024
У райсуді на Полтавщині змінився голова
18.01.2024
У суді на Львівщині переобрано голову
09.01.2024
У міськсуді на Одещині — новий голова
04.01.2024
Коментарі
До статті поки що не залишили жодного коментаря. Напишіть свій — і будьте першим!