Нардепи хочуть карати за наругу над мовою, хоча не знають, що це
Відразу кілька народних обранців вирішили, що за наругу над українською мовою та мовами національних меншин необхідно встановити кримінальну від¬повідальність. Водночас нардепи не пояснюють, що саме вважатиметься наругою, тож незрозуміло, відносно кого використовувати санкції.
Під впливом Інтернету
Першим відповідну законодавчу ініціативу подав Арсеній Яценюк, проект якого «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо запровадження кримінальної відповідальності за наругу над державною мовою та мовами національних меншин України)» (№8031) був зареєстрований у парламенті 28 січня.
У пояснювальній записці до документа зазначається, що публічне приниження чи зневажання, навмисне спо¬творення української або інших мов у офіційних документах і текстах, створення перешкод і обмежень у користуванні ними, проповідь ворожнечі на мовному грунті тягнуть за собою відповідальність, установлену законом. «Однак на сьогодні не передбачено відповідальності за знущання, насміх, глум, зневагу до державної мови та мов національних меншин України, тобто наруга над мовою в нашій державі є безкарною», — наголосив А.Яценюк.
Лідер «Фронту змін» не приховував, що каталізатором для новацій став випадок з образою української мови працівником ДАІ, який на прохання пояснити українською причини зупинки автомобіля відповів: «Не розумію я телячої мови». Відеозапис цієї розмови було розміщено в Інтернеті, а даішника звільнено.
«Такі дії працівника органів внутрішніх справ є не чим іншим, як вираженням зневаги до національно-культурного розвитку українців, суспільної цін¬ності української мови та вказують на наявність в Україні проявів приниження державної мови», — переконаний А.Яценюк.
Відповідно до новацій за публічну наругу над державною мовою пропонувалося карати штрафом у розмірі до 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (850 грн.) чи арештом до 6 місяців, а також позбавленням волі на 3 роки.
Такі самі покарання пропонувалося передбачити і за наругу над мовами національних меншин. Тільки максимальне позбавлення волі зробити дещо м’якшим — до 2 років.
Друга спроба
Однак парламентарі відхилили пропозиції. Після цього свій проект «Про внесення змін до де¬яких законодавчих актів України (щодо запровадження кримінальної відповідальності за наругу над державною мовою та мовами національних меншин України)» (№8092) вніс бютівець Юрій Гнаткевич. Необхідність запровадження покарань нардеп пояснює тим, що наруга над державною мовою і мовами нацменшин провокує міжнаціональні конфлікти.
Нардеп пропонує дещо інші санкції. Штраф за публічну наругу над українською мовою передбачається встановити такий самий, а як альтернативний вид покарання — громадські (до 240 год.) або виправні (до 2 років) роботи. Такі ж санкції пропонуються і за публічну наругу над росій¬ською мовою та іншими мовами нацменшин.
Проте обидва проекти мають один, спільний недолік — у них немає визначення, що таке наруга над мовою, і не пояснюється, як її хоч приблизно визначити. З наругою над державними символами все зрозуміло — карати слід за їхнє публічне пошкодження чи знищення.
З мовою все значно складніше, адже провокатор може спотворювати слова. І тут важко довести, що людина робила це навмисно, а не випадково. Водночас як наругу можна кваліфікувати за¬їкання або вимову з акцентом. Не кажучи вже про те, що мало не половина українців (і це ще скромні підрахунки) розмовляє суржиком, який, безперечно, є наругою як над ро¬сійською, так і українською мовами.
За таких обставин важко уявити, що парламент проголосує за новації. Та й самі нардепи навряд чи очікували схвалення їхніх пропозицій. Проте їм удалося нагадати про себе як про захисників української мови.
Олексій ПИСАРЕВ
Пряма мова
Вадим КОЛЕСНІЧЕНКО, фракція ПР:
— Кримінальне законодавство йде на лібералізацію, і лише, скажімо так, не дуже розумна людина може пропонувати кримінальну відповідальність за використання мови. Одне слово, лікуватися треба авторам таких законопроектів, оскільки подібні новації не мають права на існування, і нічого, крім іронічної посмішки, вони не викликають.
Олесь ДОНІЙ, фракція блоку «НУНС»:
— Дбати слід передусім про допомогу в навчанні української мови. І я дивуюся, чому за 20 років не була за¬снована мережа безкоштовних курсів української. У мовній сфері слід думати не стільки про батіг, скільки про позитивні програми заохочення населення до вивчення української мови і культури.
Записала Ані ГАЛУК
Коментарі
До статті поки що не залишили жодного коментаря. Напишіть свій — і будьте першим!