Набули чинності зміни до КПК, які по-новому визначають тривалість досудового розслідування. Тепер ці строки обчислюються від дня повідомлення особі про підозру.
Відповідні зміни передбачені законом «Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України щодо посилення самостійності Спеціалізованої антикорупційної прокуратури» від 08.12.2023 №3509-IX, інформує «Закон і Бізнес».
Так, згідно з новою редакцією ч.1 ст.219 КПК, «строк досудового розслідування обчислюється з моменту повідомлення особі про підозру до дня звернення до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності, клопотанням про закриття кримінального провадження або до дня ухвалення рішення про закриття кримінального провадження».
Натомість виключається ч.2 цієї статті, яка визначала, що строк досудового розслідування обчислюється з моменту внесення відомостей до ЄРДР. При цьому, до дня повідомлення особі про підозру він мав становити 12 місяців – у кримінальному провадженні щодо нетяжкого злочину; 18 — щодо тяжкого або особливо тяжкого злочину.
Також виключається абз.4 ч.6 ст.219 КПК, згідно з яким при об’єднанні кримінальних проваджень у порядку, передбаченому ст.217 КПК, якщо досудове розслідування хоча б в одному з них здійснюється щодо злочинів, передбачених стст.437—439 чи ч.1 ст.442 Кримінального кодексу, загальний строк досудового розслідування, встановлений ч.2 цієї статті, не обчислюється. Що логічно через відсутність самої норми.
Утім, найбільш суперечливим у цьому законі є новий п.208 розд.XI «Перехідні положення» КПК. У ньому застережено, що положення ч.1 ст.219 цього кодексу в новій редакції застосовуються до всіх кримінальних проваджень, досудове розслідування або судовий розгляд яких не завершено до дня набрання чинностіцтм законом, тобто до 1.01.2024.
Таке втручання законодавця на користь однієї із сторін кримінального провадження, вочевидь, порушує право на справедливий суд, на чому не воднораз наголошував Європейський суд з прав людини. Тож можна очікувати на звернення до Конституційного Суду стосовно такої зворотної дії в часі норм КПК.

Зворотна дія змін до КПК у цьому випадку порушує права людини, підозра якій тепер може бути пред’явлена без обмеження строком.
Матеріали за темою
Коментарі
До статті поки що не залишили жодного коментаря. Напишіть свій — і будьте першим!