Ухвалення обвинувального вироку щодо померлого, навіть в умовах застосування реабілітаційної процедури, є істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону.
На це звернув увагу Касаційний кримінальний суд, скасовуючи вирок місцевого суду та ухвалу апеляційного суду у справі №454/2705/19, повідомляє «Закон і Бізнес».
Вироком суду особу визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК, а кримінальне провадження закрито на підставі п.5 ч.1 ст.284 КПК у зв’язку зі смертю обвинуваченого.
Останній, керуючи автомобілем «Опель Кадет», порушив п.1.2, п.11.2, п.11.3, 12.1, 12.2 ПДР, виїхав на зустрічну смугу руху, де допустив зіткнення із автопотягом. Унаслідок ДТП водій та пасажир автомобіля «Опель Кадет», отримали тяжкі тілесні ушкодження від яких померли.
Як зазначив ККС, установлення у діянні складу кримінального правопорушення має здійснюватися з огляду на момент його вчинення, навіть у випадках, коли особа, яка його скоїла, внаслідок злочину загинула.
Водночас, законодавець пов’язував вирішення питання про закриття кримінального провадження або його продовження з метою реабілітації померлого з набуттям цією особою процесуального статусу підозрюваного чи обвинуваченого. З огляду на це та подальші зміни у кримінальному процесуальному законодавстві, колегія суддів ККС визнала необґрунтованими доводи сторони захисту та потерпілої щодо порушення вимог кримінального процесуального закону при складанні повідомлення про підозру та вручення його близькій родичці водія, який загинув.
Натомість резолютивна частина вироку містить два взаємовиключних рішення щодо однієї події кримінального правопорушення та одного обвинуваченого, а саме висновок про винуватість особи у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.286 КК, та рішення про закриття кримінального провадження на підставі, передбаченої п.5 ч.1 ст.284 КПК.
Утім, зауважив ККС, судове рішення (ухвала), яким було закрито кримінальне провадження, за своєю правовою природою не підміняє обвинувальний вирок та не встановлює наявність вини померлої особи в розумінні ст.62 Конституції, а лише констатує відсутність підстав для її реабілітації.

Аби не пропустити новини судової практики, підписуйтеся на Телеграм-канал «ЗіБ». Для цього натисність на зображення.
Матеріали за темою
Коментарі
До статті поки що не залишили жодного коментаря. Напишіть свій — і будьте першим!