Бажання впливати на суд об’єднало керівництво парламентського комітету в спробі зірвати процедуру обрання безстроково
Ніщо так не зближує політиків як жага до влади. Навіть якщо на людях вони демонструють антагонізм і старанно приховують появу спільних інтересів. А «проколюються» вони на дрібницях. І саме деталі окремих, начебто не пов’язаних між собою подій, які так чи інакше стосуються роботи Комітету ВР з питань верховенства права та правосуддя, дозволяють припустити, що в парламенті з’явився новий альянс.
«Парне» засідання
Про офіційну частину виїзного засідання цього парламентського підрозділу що відбулося в Одесі, «ЗіБ» повідомляв у попередньому числі. Так само як і про шорсткості, які ледь не призвели до зриву першого голосування у ВР поточного скликання щодо обрання суддів безстроково. А об’єднують ці дві події, що сталися з тижневим проміжком дійові особи, які до них причетні.
Аби краще розібратися в причинах та наслідках, повернімося спочатку до Південної Пальміри. Необхідність саме тут поговорити про повноваження Верховного Суду голова комітету Сергій Ківалов пояснив певною символічністю. Мовляв, де обговорювали проект закону «Про судоустрій і статус суддів», там вирішили поговорити й про нагальні зміни до нього. Але таке пояснення радше про людське око.
Річ навіть не в тому, що чисельний «десант» з високопосадовців судової системи був змушений відірватися від основної роботи та їхати за кілька сотень кілометрів, аби вчергове озвучити свої позиції. Напевне, для очільника комітету було важливо, аби саме в стінах Одеської юридичної академії, президентом якої він є, зібрати перших осіб судової системи та поговорити про наболіле. Офіційно й неофіційно.
З одного боку, рівень представництва на цьому заході мав продемонструвати скептикам, що Сергій Васильович ще не втратив впливу на вищі судові інстанції. З іншого — саме з Одесою стануть пов’язувати надії на повернення низки процесуальних повноважень найвищому судовому органу. Як наслідок, у підсвідомості суддів ВС відкладеться інформація, від кого залежатиме втілення в життя цих ініціатив, а в решти законників — хто може вирішувати їхні проблеми в парламенті.
У таких іміджевих устремліннях немає нічого дивного. Сфери впливу не одвічні, потребують постійного захисту і, за можливості, розширення за допомогою тих, хто хоч і тимчасово, але має спільні інтереси. Проте спостерігачів та й окремих учасників цього засідання дещо здивувала поява нових персоналій, які залучалися до цього альянсу. Адже відкрив засідання заступник Голови ВР Руслан Кошулинський.
Представник ВО «Свобода», користуючись нагодою, намагався привернути увагу суддів вищих інстанцій до проблем, з якими стикаються його однопартійці. «Сьогодні до адміністративної та кримінальної відповідальності можуть бути притягнені автори листівок із написами, що не подобаються представникам влади», — дорікнув опонентам віце-спікер, попри те, що один з представників цієї влади був гостинним хазяїном, який і запросив його на цей захід. Р.Кошулинський дав зрозуміти присутнім, що його партія зацікавлена в прихильності судової системи, і навзаєм пообіцяв, що «найближчим часом будуть знайдені рішення між депутатами, суддями, науковцями, адвокатами та іншими правниками щодо реформування інституту Верховного Суду та запропоновано варіант змін до чинного законодавства України, який відповідатиме вимогам Конституції та Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та влаштує як правників, так і український народ». Ці нібито загальні гасла збіглися з перспективами, які насамкінець окреслив С.Ківалов.
Такий збіг позицій не міг не привернути уваги. Адже одна річ — обіцянки представника меншості, не підкріплені достатньою кількістю голосів у парламенті, й зовсім інша — схожі запевнення від представника провладної фракції. Ще одним приводом для роздумів стала неофіційна частина заходу — вечеря учасників зібрання, яка мала плавно перейти до… лазні. А що як не гаряча пара найкраще розв’язує і язики, і думки?!
Уже вранці в Одесі пішов поголос, що один з провідних юристів-парламентарів добре відпочив у вузькому колі… Ні, не суддів. Люди при мантіях вирішили обмежитися протокольною вечерею. Подейкують, що компанію «регіоналу» склали… непримиренні опоненти по парламенту: перший заступник голови комітету, «свободівець» Олег Махніцький та секретар комітету Павло Петренко, який претендує на роль головного юриста у ВО «Батьківщина». Не відомо, чи й в лазні нардепи спілкувалися виключно державною мовою, але, з огляду на подальші події, певних домовленостей удалося досягти…
Ностальгія за важелями
Парламентський тиждень, що розпочався 16 квітня, проходив на диво спокійно. Так, у четвер зранку нардепи дружно голосували за пакет євроінтеграційних законів, аби не дати опонентам можливості дорікнути в створенні перепон на шляху на Захід. Але коли дійшла черга до обрання суддів безстроково, раптом спіткнулися.
Після планової перерви, коли голова Вищої кваліфікаційної комісії суддів Ігор Самсін уже вийшов на трибуну й почав доповідати проект постанови про обрання суддів, дві опозиційні фракції зажадали від Голови ВР нової паузи для наради. Як стало відомо «ЗіБ» із власних джерел, претензії лідерів опозиційних фракцій, які озвучив Арсеній Яценюк, стосувалися того, що їх змушують голосувати «у темну» і без співдоповіді профільного комітету (читай — С.Ківалова). Також вони не отримали від ВККС інформації щодо претендентів на обрання безстроково, зокрема стосовно скарг, які надійшли на них до ВККС. Адже на запит секретаря комітету П.Петренка вища кваліфкомісія відмовилася надати таку інформацію, пославшись на положення закону «Про судоустрій і статус суддів».
Вимоги опозиції зводилися до того, аби повернути профільному комітету повноваження щодо попередньої підготовки питань, пов’язаних з обранням та звільненням суддів. Розгляд питань щодо тих суддів, до яких є претензії в політиків, — відкласти до отримання висновку комітету. А закон про судоустрій у цій частині — ігнорувати, оскільки він суперечить нормам Конституції.
Довелося пояснювати політичним лідерам, що вже 2 роки голосування у ВР за обрання суддів безстроково відбувається без будь-якої перевірки та висновку комітету. Більше того, саме на такій процедурі наполягають і в Європі, на що звертала увагу Парламентська асамблея Ради Європи. Зокрема, в резолюції від 26.01.2012 №1862 (2012) міститься заклик «відсторонити Верховну Раду від процесу призначення суддів», оскільки чинна процедура «підриває незалежність усієї судової системи». Аналогічні рекомендації не вперше відзначала у своїх висновках і Венеціанська комісія.
Про це могли не знати чи забути політики, але про такі вимоги добре відомо представникам профільного комітету, а тим більше членам Венеціанської комісії. Однак хтось же вклав у вуха свого лідера іншу інформацію? З огляду на професійну лексику, яку вживав А.Яценюк на нараді, неважко було здогадатися, хто його «підставив». Та і в кулуарах подейкували, що з листом-відповіддю ВККС керівники комітету встигли обійти всіх лідерів фракцій, переконуючи, що закон
2010 року дав владі в руки інструмент для призначення «своїх» суддів, а з-поміж кандидатів, за яких доведеться голосувати, чи не кожен десятий — з кримінальним минулим.
Обізнані в підводних течіях парламентські журналісти переповідали: одразу після повернення з Одеси П.Петренко разом з О.Махницьким розгорнули кампанію за повернення контрольних повноважень Комітету ВР з питань верховенства права та правосуддя, пропонуючи голоси своїх фракцій на підтримку такого рішення. Якою була ціна підтримки — не відомо. Але вочевидь, що задля благодійності тягати каштани з вогню для опонента ніхто не стане. Адже наразі комітет наполовину складається саме з «регіоналів».
На щастя, зусилля новоспечених піклувальників про чистоту суддівських лав втілилися лише у півторагодинне запізнення з голосуванням. Ані «регіонали», ані комуністи не спокусилися перспективами повернення парламенту важелів впливу на судочинство. Судді можуть зітхнути з полегшенням: ті «пекельні кола» співбесід та запитань, через які раніше доводилося проходити претенденту на обрання безстроково в стінах Верховної Ради, залишаться в минулому. Як і страх прийняти рішення, яке не влаштує члена парламентського підрозділу (який у суддівських колах раніше називали не інакше як «комітет у боротьбі з правосуддям»).
Сам собі режисер
Та як немає диму без вогню чи гудка без пари, так і спроба перешкодити обранню суддів не була спонтанним демаршем опозиції. Якщо засідання в Одесі та голосування в четвер в сесійній залі розглянути як причину та наслідок, за цією послідовністю проявляється доволі несподіваний мезальянс старого й нового керівництва профільного комітету.
На думку експертів, до режисури цих дійств доклав рук більш досвідчений у політичних інтригах гравець, який задля повернення собі втрачених престижу та статусу скористався бажанням представників опозиції отримати бодай якісь важелі впливу на судову систему. Адже зменшення чисельності членів комітету та рівень представництва в ньому говорять самі за себе. Водночас така ситуативна користь для окремих політиків мала б руйнівні наслідки для відносин між парламентом, зокрема Партією регіонів, та судовою системою в цілому.
Під великим питанням опинилася б і реалізація проголошеного Президентом курсу на укріплення незалежності судової системи через внесення змін до розділу «Правосуддя» Конституції. Адже щойно парламентарі відчули б у своїх руках важелі впливу на вітчизняну Феміду, переконати відмовитися від них було б украй важко. Не допомогли б ні вмовляння, ні погрози з боку Європи. А судова система знову б потерпала від політичних хвиль.
Представники останньої не забарилися з оцінкою зазіхань на свою незалежність. З джерел у секретаріаті комітету стало відомо, що представники вищих спеціалізованих судів зареклися відвідувати засідання парламентського підрозділу, керівництво якого ностальгує за повноваженнями, далекими від верховенства права. Це своєю чергою, як уважають експерти, фактично ставить хрест на ролі комітету у вирішенні будь-яких питань, пов’язаних із законодавчим забезпеченням судочинства.
«Останнім дзвінком» стала невдала спроба провести 18 квітня екстрене засідання комітету паралельно з нарадою у спікера: представники судової системи не виявили бажання прийти на нього. Крім того, як стало відомо, судді вже переповіли європейським експертам, які співпрацюють з Україною, про події, що супроводжували процедуру обрання суддів безстроково, чим викликали занепокоєння європейських колег. Адже, на думку експертів, доки основні принципи незалежності української Феміди не знайдуть свого конституційного закріплення, доти політики не полишать спроб реанімувати стару систему. І питання лише в тому, наскільки послідовно й ефективно протидіятимуть таким зазіханням представники самої судової системи.
Наразі ж події, що відбулися, нагадали один з випусків радянського «Фитиля» про високого чиновника, якому дуже кортіло, аби про спуск пароплава на воду сповістив гучний гудок. Та коли потужний звук стих, судно не зрушило з місця. «Уся пара пішла на гудок», — пояснив капітан. Так і в історії з комітетськими повноваженнями: починалася вона гучним заходом з парою, а завершилася тим, що її провідники втратили навіть той авторитет, що мали, бо він пішов на «гудок»…
Матеріали за темою
Дію воєнного стану продовжено ще на 90 діб
06.02.2024
У медзакладах створять наглядові ради
22.11.2023
ВР вчергове продовжила дію воєнного стану
08.11.2023
Коментарі
зачем парламент вообще нужен в процедуре независимости судей. чисто с позиции теории о разделении властей???
Можно продолжить. В третьих, ничего удивительного, что на этом заседании был Кошулинский. Он курирует все правовые комитеты парламента (как заместитель главы ВР) - это озвучил и сам Кивалов, и это нап…
В этой публикации 90% - ложь. Начнем хотя бы с повестки дня этого выездного заседания. Ведь я там лично был в качестве журналиста и все слышал своими ушами. Во-первых, автор статьи не указал главного:…
Заказная статья. И понятно, кто её заказчик: Портнов. Он превратил процесс назначения судей в доильный аппарат. Об этом знают все судьи и юристы. Другой вопрос - знает ли об этом Янукович, и нужна ли …
Парламентский контроль необходим! Что значит "круги ада"? Да, Комитет Кивалова задает претендентам вопросы, и порой вопросы неудобные и не легкие. Но разве это плохо?! Разве претендент на су…