ВАС підтвердив можливість проведення виїзних засідань парламенту
Парламент може й надалі збиратися не лише в сесійній залі на вул. Михайла Грушевського. Вищий адміністративний суд, посилаючись на позицію колег-«конституційників», відмовив у задоволенні позову щодо визнання протиправним проведення засідання в конференц-залі будинку комітетів ВР.
Згідно з даними протоколу пленарного засідання, що відбулося 4 квітня поза сесійною залою, нардепи ухвалили 9 актів, 13 законопроектів прийняли за основу. До трьох питань, можливо, повернуться згодом: одному з проектів забракло голосів, другий відправили на доопрацювання, а ще один — на повторне перше читання. Ця статистика так і ввійде в історію. Разом з постановою Вищого адміністративного суду, який через тиждень підтвердив легітимність цих голосувань.
Колегія з 5 суддів не погодилась із жодним з аргументів, які було наведено в позовних вимогах «про визнання протиправними дій Верховної Ради щодо проведення пленарного засідання 4 квітня 2013 року в конференц-залі Верховної Ради на вул. Банковій, 6—8».
Зокрема, позивач уважав, що були порушені його права на участь в управлінні державними справами через обраних до парламенту представників — народних депутатів. Адже частина з них була відсутня, а отже, всупереч Регламенту ВР, не змогла взяти участь в обговоренні проектів.
Однак, на думку колегії суддів ВАС, відповідь на це питання вже давав Конституційний Суд у рішенні від 17.11.2002 №17-рп/2002 та ухвалі про припинення провадження від 27.06.2000 №2-уп/2000. Нагадаємо: тоді ставилася під сумнів правомірність так званої оксамитової революції, коли в Українському домі більша частина нардепів, зокрема, усунула з посади Голови ВР Олександра Ткаченка та обрала нове керівництво парламенту.
Отже, на думку суду, правомочність ВР пов’язана з «присутністю на її пленарних засіданнях на момент голосування не менше тієї кількості народних депутатів, яка згідно з Конституцією України необхідна для прийняття відповідного рішення». Де саме має проводитися таке засідання — питання похідне. Адже, хоча в Регламенті й застережено, що парламент «проводить засідання у будинку Верховної Ради (м.Київ, вул. Грушевського, 5)», допускається, що «за рішенням Верховної Ради, прийнятим більшістю народних депутатів... її засідання можуть проводитися в іншому місці».
Деякі експерти, зокрема екс-спікер Володимир Литвин, у коментарях журналістам стверджували, що виїзне засідання буде правомірним, якщо за місце його проведення проголосують у залі під куполом. Одначе судді ВАС не пристали на буквальне тлумачення положень Регламенту ВР. В обгрунтованості такого висновку неважко переконатися, якщо припустити, що за певних обставин перебування в парламенті загрожуватиме небезпекою життю нардепів, як-от повідомлення про замінування чи небезпека обрушення скляного купола. Було б нелогічно вимагати ввійти в таку будівлю лише для того, аби проголосувати про засідання за іншою адресою.
Та й ухвалення законів без застосування електронної системи голосування також, на думку суддів, не є визначальною умовою легітимності засідання. У результаті колегія ВАС констатувала, що для проведення виїзного засідання достатньо було присутності 244 народних депутатів, які мали право на те, аби «реалізовувати конституційно визначені повноваження». Відповідно, Голова ВР має можливість завізувати прийняті закони та передати їх на підпис Президентові (що, до речі, Володимир Рибак і зробив 11 квітня). Правда, глава держави не поспішав їх підписати: наприкінці минулого тижня він повідомив журналістам, що доручив юристам «перевірити, чи все там як належить».
Не було порушено 4 квітня й «одну із засад парламентаризму — відкритість роботи парламенту». У постанові ВАС із цього приводу відзначається, що «представникам засобів масової інформації надавалася повна інформація, після завершення пленарного засідання відбулася прес-конференція Голови Верховної Ради, здійснювалася пряма телевізійна трансляція». Та й стенограма засідання розміщена на офіційному веб-сайті ВР. І хоча в позовній заяві наголошувалося, що блокування є «методом політичної боротьби… і не може розглядатися як правова підстава для проведення пленарних засідань парламенту за межами будинку Верховної Ради», колегія суддів ВАС звернула увагу на те, що «належне виконання народними депутатами своїх повноважень, зокрема бути присутніми на пленарних засіданнях, голосувати, не перешкоджати розгляду питань порядку денного чи голосуванню іншим народним депутатам, є не правом, а обов’язком народного депутата».
Деякі складнощі виникли хіба що зі списками нардепів, які брали участь у засіданні. Точніше — з їх «живими» підписами. Адже в апараті ВР відмовилися надати їх копії, посилаючись не необхідність згоди нардепів. Натомість на початку тижня В.Рибак пообіцяв, що журналісти зможуть ознайомитися з оригіналами списків.
Отже, вердикт ВАС має всі шанси стати поворотною точкою в політичному протистоянні у Верховній Раді. Суд де-юре легітимував новий спосіб протидії блокуванням трибуни та унеможливленням роботи парламенту. Замість силового сценарію, що, як правило, йшов у хід раніше, тепер більшості достатньо зібратися деінде та проголосувати за це. І глава держави матиме повне право підписати ухвалені в такий спосіб закони. Без додаткових консультацій з юристами.
Матеріали за темою
Дію воєнного стану продовжено ще на 90 діб
06.02.2024
У медзакладах створять наглядові ради
22.11.2023
ВР вчергове продовжила дію воєнного стану
08.11.2023
Коментарі
До статті поки що не залишили жодного коментаря. Напишіть свій — і будьте першим!