Міфи та реальність

Відбір управителя активами у вигляді корпоративних прав

З-поміж активів, які передаються АРМА для відбору управителя, одним з найскладніших за своєю природою видом арештованих активів є активи у вигляді частки у статутному капіталі підприємств чи акцій і паїв.

Так, нещодавно АРМА провело конкурс та визначило переможця відбору управителя для корпоративних прав іноземної компанії у вигляді простих бездокументарних іменних акцій юридичної особи, що спеціалізується на оптовій торгівлі продуктами харчування, тютюновими виробами та напоями. Переможцем відбору обрано національного виробника мінеральних вод. З переможцем відбору після проведення оцінки активу буде укладено відповідний договір управління.

З огляду на законодавчо встановлені особливості управління корпоративними правами, процес відбору та майбутні перспективи здійснення управління викликали низку запитань та появу як правильних, так і хибних уявлень. Наведемо найпоширеніші з них.

Вимоги до управителя

Управителем корпоративними правами може бути тільки юридична особа зі статусом професійного учасника ринків капіталу та організованих товарних ринків, яка має відповідну ліцензію, видану Національною комісією цінних паперів та фондового ринку?

Ні. Серед вимог, які висуваються АРМА до претендентів на участь у конкурсному відборі управителя корпоративними правами, вимога щодо наявності такої ліцензії відсутня. Для укладення договору з переможцем конкурсного відбору, отримання такої ліцензії також не обов’язковою умовою.

Законом про АРМА встановлено, що управління здійснюється на підставі договору, укладеного відповідно до глави 70 ЦК України з урахуванням особливостей, визначених цим законом.

В свою чергу статтею 1029 ЦК України передбачено, що особливості управління цінними паперами встановлюються законом.

Так, окремі особливості управління цінними паперами встановлює Закон України «Про ринки капіталу та організовані товарні ринки», оскільки він регулює відносини, що виникають під час емісії, обігу, викупу цінних паперів та виконання зобов’язань за ними. Вказаний нормативно-правовий акт визначає особливості здійснення професійної діяльності на ринках капіталу.

Перелік видів діяльності, яка вважається професійною діяльністю на ринках капіталу та організованих товарних ринках, визначено статтею 41 зазначеного закону. Законодавча вимога щодо необхідності отримання відповідних ліцензій, що видаються НКЦПФР, стосується провадження саме цих видів професійної діяльності. Зокрема, йдеться про діяльність з торгівлі фінансовими інструментами, діяльність з управління активами інституційних інвесторів (інвестиційних фондів), тощо.

Натомість, діяльність управителів арештованими активами за договорами управління, укладеними з АРМА, за своїм змістом не є тотожною жодному з вищезазначених видів діяльності.

Відповідні особливості здійснення управління арештованими активами у вигляді акцій встановлює стаття 21 профільного закону про АРМА, а не Закон України «Про ринки капіталу та організовані товарні ринки».

Управителі арештованими активами у вигляді корпоративних прав, реалізуючи свої права та обов’язки відповідно до договорів управління, здійснюють повноваження власника акцій, а не діють як професійні учасники ринків капіталу чи організованих товарних ринків.

Саме тому, досвід та фаховість управителя, а також якісна програма управління є пріоритетними складовими при відборі управителя на той чи інший актив.

Погодження із власником

Чи зобов’язаний управитель активами у вигляді акцій погоджувати свої дії з власником?

Так. Особливості управління арештованими активами у вигляді частки у статутному капіталі чи акцій, паїв визначені частиною сьомою статті 21 закону про АРМА.

Відповідно до положень вказаної статті у разі здійснення управління активами у вигляді частки у статутному (складеному) капіталі чи акцій, паїв управитель під час здійснення повноважень власника таких активів у вищих органах управління відповідної юридичної особи зобов’язаний погоджувати свої дії з власником таких активів.

Така законодавча вимога суттєво ускладнює процеси управління, особливо в умовах збройної агресії з боку HA. Тому, АРМА вже кілька років поспіль пропонує вирішити існуючу проблему на законодавчому рівні.

Антимонопольні вимоги

Чи повинен управитель виконати вимоги антимонопольного законодавства для здійснення управління акціями?

Так. Стаття 22 Закону України «Про захист економічної конкуренції» визначає перелік ситуацій, які визнаються концентрацією. Зокрема, одним з таких випадків є безпосереднє або опосередковане придбання, набуття у власність іншим способом чи одержання в управління часток (акцій, паїв), що забезпечує досягнення чи перевищення 25 або 50 відсотків голосів у вищому органі управління відповідного суб’єкта господарювання.

Водночас, стаття 24 вказаного закону визначає умови, коли в ситуаціях які визнаються концентрацією, необхідне попереднє одержання дозволу Антимонопольного комітету України (АМКУ) чи адміністративної колегії АМКУ.

Отже, у разі настання умов, передбачених статтею 24 закону, одержання акцій в управління потребує отримання дозволу АМКУ.

Дотримання наведених законодавчих вимог є обов’язковим при укладенні договорів щодо суб’єктів господарювання, які відповідають визначеним законом критеріям. Тому, при укладенні договорів управління арештованими активами вимоги антимонопольного законодавства також повинні виконуватися.

Закон і Бізнес