Вдруге в один закон

Нардепи не погодилися порушувати Конституцію й повернули Кабміну проект про кримінальну відповідальність юросіб

Обговоренню законопроекту, що мав запровадити кримінальну відповідальність юридичних осіб, члени Комітету ВР з питань правової політики присвятили майже годину. При цьому вирішували не лише питання відповідності документа нормам Основного Закону, а й визначали межі «слухняності» України при виконанні рекомендацій міжнародних організацій.

На черговому засіданні, що відбулося 3 квітня, члени комітету проаналізували на відповідність Конституції проект «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запровадження заходів кримінально-правового характеру стосовно юридичних осіб» (№2032), поданий Кабінетом Міністрів. Цим документом пропонується внести зміни до Кримінального, Кримінального процесуального кодексів, законів «Про засади запобігання і протидії корупції» та «Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві». Всі новації стосуються впровадження кримінальної відповідальності юридичних осіб.

Перший заступник голови комітету Віктор Швець уважає проект складним з огляду на формулювання та пропозиції. Зокрема, нардеп не розуміє, що означає «покарання кримінально-правового характеру». Також він зауважив, що деякі положення документа суперечать Конституції. «Якщо погодитись із пропонованими змінами і вдати, що ці положення не суперечать Основному Закону, то за таких обставин треба міняти Кримінальний кодекс, тому що пропонується абсолютно інша філософія. Наше кримінальне право взагалі не знає такого поняття, як кримінальна відповідальність юридичної особи», — пояснив В.Швець.

Голова комітету Валерій Писаренко погодився з думкою свого першого заступника, але нагадав народним депутатам, що є перелік зобов’язань перед Радою Європи, які треба виконувати, і це питання — одне з них.

Звернула увагу на ці зобов’язання й перший заступник міністра юстиції Інна Ємельянова. «Проект закону не суперечить Конституції», — почала вона захищати документ. «Ми в проекті не згадували, що юридична особа є суб’єктом злочину. Враховуючи це, у нас немає суперечності ні з Конституцією, ні з ідео­логією формування Кримінального кодексу в цілому», — зауважила І.Ємелья­нова. Вона пояснила й причини появи обговорюваного законопроекту, посилаючись на рекомендації GRECO — Групи держав Ради Європи проти корупції. Мовляв, організація встановлює чіткі вимоги до країн Європи, зокрема й до нашої держави. «Україна ратифікувала дві конвенції, що стосуються боротьби з корупцією. Обидві передбачають вжиття заходів щодо встановлення відповідальності юридичних осіб», — продовжувала захищати проект І.Ємельянова.

Але народні депутати зауважили, що корупція й пропоновані зміни — різні речі. Крім того, у членів комітету виникло запитання: хто ж буде нести відповідальність? На що І.Ємельянова відповіла: «За конкретний склад злочину — конкретна посадова особа. Юридична особа буде нести відповідальність за наслідки скоєння злочину цією фізичною особою. Маються на увазі фінансові санкції».

До обговорення приєднався Микола Катеринчук, який погодився з висновком комітету: «Проект суперечить Конституції. І ми, як правовий комітет, не можемо мовчати». Не промовчав і «регіонал» Микола Левченко: «Наскільки я знаю, на першому місці з невиконання вимог GRECO стоїть Німеччина, у тому ж списку Франція, Італія… Вимоги GRECO мають рекомендаційний характер, і більшість країн Євросоюзу ставляться до них досить стримано. На мій погляд, не варто стрімголов виконувати ці вимоги. Від них не залежить наша євроінтеграція. До того ж це нонсенс, якщо ми будемо юридичну особу представляти як суб’єкт у кримінальному провадженні».

І.Ємельянова відреагувала на реп­ліку М.Левченка прислів’ям «Що добре німцю — росіянину смерть». Мовляв, для України встановлені певні стандарти, а те, що пробачається німцям, французам, Україні з рук не зійде.

«Так що ж нам тепер? Відмовитися від свого законодавства?» — не втримався В.Швець.

І.Ємельянова й далі говорила про вимоги GRECO, виконання яких, за її словами, буде на користь країні, а депутати — висловлювали заперечення. М.Левченко навіть зауважив, що «всі аргументи лежать більше в політичній площині, ніж правовій», і запропонував відхилити проект. До того ж народний обранець звернув увагу на статус країни за таких обставин, коли їй треба швидко виконувати поставлені міжнародними організаціями умови. «Ми залежна держава чи незалежна?!» — поцікавився він.

Позафракційний нардеп Сергій Міщенко не був категоричним. На його думку, щоб задовольнити GRECO, можна створити окремий закон. Водночас парламентар нагадав: «Ми вже опрацьовували закон відповідальності юридичних осіб, бо GRECO наполягало. Опрацьовували його як могли. Тільки день він «пожив», бо зрозуміли, що можемо до того дійти, що в країні станеться колапс. Я не проти прийняття рекомендацій, але їх треба так обіграти, щоб були і вівці цілі, і вовки ситі».

Раз по раз звучали репліки народних депутатів стосовно виконання зобов’язань, кількості законів про корупцію в Україні, того, як виглядає держава на тлі інших… Депутати переконані, що це не та проблема, яка може суттєво вплинути на місце України у світі.

Кінець дискусії поклав В.Писаренко: «Загальний настрій членів комітету зрозумілий. Усі виходять з того, що є проблема з конституційністю цього питання». Голова комітету запропонував попрацювати з Міністерством юстиції над новим проектом закону з його подальшим обговоренням на засіданні комітету. Проте І.Ємельянова запевнила, що альтернативний документ уже мають: «Над ним трудиться робоча група, сформована з представників різних політичних сил».

Результат тієї праці стане відомим згодом. А щоб пришвидшити діяльність робочої групи, комітет проголосував за негативний висновок.