82% вірять у закон про акціонерні товариства, хоча він націлений на дядечку з Техасу
З Нового року запрацює новий закон «Про акціонерні товариства». І хоча адаптуватись до нього доведеться українцям, кінцевий «споживач» продукту нормотворення — іноземний інвестор. Як саме планують захищати його права та звабити до капіталовкладень, розповіли правники.
Звідки ноги ростуть
В Асоціації правників України спробували розібратись із правовими нюансами нового закону «Про акціонерні товариства», який запрацює вже з початку 2023 року. Захід під іронічною назвою «прожарка» відбувся у форматі інтерв’ю з одним із основних розробників цього документу — членом Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку Максимом Лібановим. До речі, про основні зміни, які вносить даний закон «ЗіБ» вже писав у статті «Очікувана визначеність»
Ідейний натхненник законодавчих змін у сфері корпоративного права розповів, що перша редакція даного законопроекту з’явилась значно раніше, ніж його реєстрація у Верховній Раді. Так, історія розробки нового проекту налічує не три, а цілих 5 років. При цьому, відповідаючи на питання інтерв’юєра, члена ради комітету АПУ з корпоративного права та фондового ринку Володимира Ігоніна, про те, наскільки автор задоволений тією редакцією проекту, яка скоро вступить в силу, М.Лібанов зазначив, що як справжній максималіст задоволений на 100% він бути не може. Саме тому ініціатор змін вже завів блокнот, в якому записує основні огріхи чинної версії, які на його думку все ж варто було б виправити. Так, спікер знайшов у проекті навіть орфографічну помилку, в якій «фінансова звітність» перетворилась на «фінанасову».
Мета закону полягає в тому, що пропоновані зміни направлені на підвищення рівня корпоративного управління у господарських товариствах відповідно до європейських практик та стандартів, що сприятиме захисту прав інвесторів та розширенню можливостей для залучення капіталу. Опитування, проведене під час заходу, продемонструвало, що правники доволі оптимістично налаштовані по відношенню до довгоочікуваного закону. Так, 82% вважають, що такими змінами вдасться досягти заявленої мети.
Низькі пороги і вільний обіг
Діалог між правниками не оминув й істотної зміни в контексті похідного позову проти менеджмента чи певних посадових осіб компанії, якщо через них інвестор зазнав збитки. Такий інструмент до цього часу був доступний лише для тих інвесторів, які мають щонайменше 10% акцій. Однак новий закон зменшує такий поріг удвічі.
Також скористатися похідним позовом можна, якщо, до прикладу, збереться клуб з 5 інвесторів, кожен з яких матиме по 1% акцій. М.Лібанов додав, що така новела і такий поріг для можливості отримання відшкодування завданих збитків прийшли до України із європейського права.
Але закон, насправді, не лише про вольності та послаблення у деяких процедурах. Інколи йдеться про нові реалії, до яких ще доведеться привчитись.
Так, до прикладу, раніше у кожної компанії була можливість мати власний кодекс корпоративного управління. Але з 1.01.2023 такої можливості вже не буде. Акціонерні товариства будуть керуватись загальним розробленим кодексом, який стане єдиним для всіх. Водночас з’явився довгоочікуваний для юристів інструмент корпоративного договору.
Змінилися й визначення та вимоги до самого договору. Так розробники проекту мали намір уніфікувати підходи до корпоративних договорів. По суті щодо корпоративних договорів застосовується підхід «дозволено все, що не заборонено». Сам В.Ігонін назвав корпоративний договір дуже корисною річчю, адже він дозволяє не забувати про домовленості зі спливом часу.
Зазнало змін і переважне право акціонера на купівлю акцій інших акціонерів. Ситуація із продажем акцій, як зазначили правники, була без глобальних змін з 90-х. По суті їх продаж був доступний лише на вторинному ринку. Новим законом прибирається переважне право акціонерів і жодних обмежень на обіг акцій немає. Так, у іншого акціонера буде можливість придбати відчужувані акції, але користуватись цим правом чи ні – кожен вирішує самостійно.
Спрощення умов для боротьби
А от обговорення нового механізму, який дозволяє обрати дворівневу чи однорівневу модель управління прояснило ще одну — альтернативну чи то-пак більш приземлену мету даного закону. Як зазначив М.Лібанов, українці звикли до дворівневої системи, а умовний інвестор з Техасу — до однорівневої. І швидше за все він не захоче вникати у тонкощі побудови дворівневої моделі управління. Модель управління на вибір запропонована тому, що, на думку правника, інвестори із більшою вірогідністю будуть інвестувати туди, де норми схожі до звичної йому юрисдикції.
М.Лібанов, додав, що насправді такими змінами у тому числі «ми боремося за інвестиції на глобальному ринку», саме тому мета проекту полягає у тому, аби максимально спростити умови для цієї боротьби.
Однорівнева модель управління безумовно має походження із англо-саксонської сім’ї права. Однак на сьогодні вона існує й у багатьох інших країнах, таких як Бельгія, Бразилія, Нідерланди тощо. Але перейти з дворівневої на однорівневу модель управління за новим законом вдасться не всім. Зокрема спеціальний закон «Про банки та банківську діяльність» має вищу силу по відношенню до загального закону «Про акціонерні товариства». Тому банки є прямим прикладом акціонерних компаній, які не мають права відмовлятись від дворівневої структури управління.

Орієнтація на чужі «звички» — не найкращий шлях. Адже «похідний позов» також може виявитись незрозумілим механізмом захисту інтересів для умовного інвестора.
Матеріали за темою
Коментарі
До статті поки що не залишили жодного коментаря. Напишіть свій — і будьте першим!