За відсутності хоча б одного з елементів складу цивільного правопорушення відповідальність у вигляді стягнення збитків не настає.
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
22 січня 2013 року м.Київ №3-72гс12
Судова палата в господарських справах Верховного Суду у складі:
головуючого — Барбари В.П.,
суддів: Балюка М.І., Берднік І.С., Гуля В.С., Ємця А.А., Жайворонок Т.Є., Колесника П.І., Потильчака О.І., Фесенка Л.І., Шицького І.Б., —
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Експлуатаційна компанія» про перегляд Верховним Судом постанови Вищого господарського суду від 11.09.2012 у справі №5011-71/2684-2012 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Оргтехніка» до ТОВ «Експлуатаційна компанія» про стягнення суми,
ВСТАНОВИЛА:
До ВС звернулося ТОВ «Експлуатаційна компанія» із заявою про перегляд постанови ВГС від 11.09.2012 у справі №5011-71/2684-2012.
Заяву мотивовано тим, що зокрема у справах №42/389-7/492-6/126, №14/296-06, №15/566-18/177, №8/49-10 ВГС, застосувавши до спірних правовідносин ті самі норми матеріального права, дійшов висновку про відсутність підстав для застосування до відповідача такої міри відповідальності як відшкодування шкоди, оскільки позивачем не було доведено причетності відповідача до залиття орендованого ним приміщення.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін та перевіривши наведені заявником обставини, Судова палата в господарських справах ВС вважає, що заява підлягає частковому задоволенню з наведених нижче підстав.
При вирішенні справи господарськими судами встановлено, що 1.04.2011 між громадянином України Особою 1 (орендодавцем) та ТОВ «Оргтехніка» (орендарем) було укладено договір оренди нежитлового приміщення №0104/2, за умовами якого орендодавцем було передано, а орендарем прийнято в строкове платне володіння й користування нежитлові приміщення загальною площею 162,3 м2 за Адресою 1.
Умовами п.2.4 договору передбачено, що ризик випадкового знищення та/або пошкодження орендованого об’єкту та майна, що в ньому знаходиться, під час дії договору несе орендар.
Відповідно до п.5.4 договору орендар зобов’язаний при необхідності самостійно й за власний рахунок проводити поточний та капітальний ремонт орендованого об’єкта та за власний рахунок відновлювати втрачене або пошкоджене майно протягом терміну оренди.
6.12.2011 сталося залиття орендованого позивачем приміщення каналізаційними стоками, про що ТОВ «Експлуатаційна компанія» складено відповідний акт від 7.12.2011. Зі змісту зазначеного акта вбачається, що залиття сталося внаслідок аварії, причиною якої було засмічення каналізаційного лежака гігієнічними засобами та побутовим сміттям.
З метою визначення розміру шкоди, завданої позивачеві, ТОВ «Український центр судових експертиз» було проведено дві експертизи та складено два висновки від 28.12.2011 №0489 та від 12.01.2012 №0496, відповідно до яких розмір матеріальних збитків внаслідок залиття каналізаційними стоками оздоблюваних покриттів приміщень на момент проведення дослідження становить 32345,00 грн., а розмір матеріального збитку, завданого рухомому майну внаслідок його залиття, — 254542,70 грн.
Звертаючись до суду з позовом, позивач в обгрунтування своїх позовних вимог послався на невиконання відповідачем обов’язків за договором №85 Н про надання послуг та виконання робіт, укладеним 1.09.2006 між громадянином України Особою 1 та ТОВ «Експлуатаційна компанія».
Оскільки вищезазначений договір про надання послуг та виконання робіт було укладено між орендодавцем та ТОВ «Експлуатаційна компанія», а позивач не є стороною цього договору, тому питання відповідальності за завдану майнову шкоду має вирішуватись відповідно до загальних положень про відшкодування шкоди.
Відповідно до ст.22 ЦК особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв’язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Згідно зі ст.1166 ЦК майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної особи або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Відповідно до п.1, 2 ч.2 ст.21 закону «Про житлово-комунальні послуги» виконавець зобов’язаний забезпечувати своєчасність та відповідну якість житлово-комунальних послуг згідно із законодавством та умовами договору, в тому числі шляхом створення систем управління якістю відповідно до національних або міжнародних стандартів; здійснювати контроль за технічним станом інженерного обладнання будинків, квартир, приміщень.
Зазначені обов’язки виконавця передбачені також і Правилами утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затвердженими наказом Державного комітету з питань житлово-комунального господарства від 17.05.2005 №76.
Розділом 2 правил визначено, що технічне обслуговування жилих будинків включає роботи з контролю за його станом, забезпечення справності, працездатності, наладки й регулювання інженерних систем тощо.
Контроль за технічним станом здійснюється шляхом впровадження системи технічного огляду жилих будинків, яка включає в себе проведення планових та позапланових оглядів (п.2.1 правил).
Отже, складовою технічного обслуговування є, зокрема, планові огляди, які розподіляються на загальні та профілактичні.
Пункт 2.1.5 правил передбачає, що періодичність проведення профілактичного обслуговування елементів жилих будинків та граничні строки невідкладної ліквідації виявлених несправностей елементів жилих будинків наведено відповідно в додатках 2 та 3 правил.
Графіки профілактичного обслуговування елементів жилих будинків та їх результати записуються у відповідних журналах.
Відповідно до додатку 2 до п.2.1.5 правил профілактичне обслуговування системи водопроводу, каналізації, гарячого водопостачання здійснюється кожні 3—6 місяців.
Як встановлено судами та зазначено у витязі із Журналу технічного огляду інженерних систем будинку №4 ТОВ «Експлуатаційна компанія», періодичність профілактичного огляду каналізаційної мережі орендованого об’єкту за Адресою 1 відповідачем не порушувалась. Також встановлено, що згідно з актом про залиття від 7.12.2011, залиття приміщення сталося через санітарний вузол у місці підключення якого до будинкового каналізаційного стояка відсутній зворотній клапан.
За змістом вищезазначеної ст.1166 ЦК для застосування такої міри відповідальності як стягнення збитків необхідною є наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв’язку між протиправною поведінкою боржника та збитками, вини. За відсутності хоча б одного із цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає.
Ураховуючи те, що судами першої та апеляційної інстанцій відповідно до їх повноважень, передбачених Господарським процесуальним кодексом, у діях відповідача не встановлено наявності складу цивільного правопорушення, висновок суду касаційної інстанції щодо покладення відповідальності з відшкодування шкоди на відповідача є передчасним.
За таких обставин постанова ВГС від 11.09.2012 підлягає скасуванню, а справа — направленню на новий розгляд до суду касаційної інстанції.
Керуючись ст.111-23, 111-25 ГПК, Судова палата в господарських справах ВС
ПОСТАНОВА:
Заяву ТОВ «Експлуатаційна компанія» задовольнити частково.
Постанову ВГС від 11.09.2012 в справі №5011-71/2684-2012 скасувати, справу направити на новий розгляд до суду касаційної інстанції.
Постанова є остаточною і може бути оскаржена тільки на підставі, встановленій п.2 ч.1 ст.111-16 ГПК.
Коментарі
До статті поки що не залишили жодного коментаря. Напишіть свій — і будьте першим!