Українці пообіцяли єврочиновникам почати роботу над новим законом «Про прокуратуру»
Секретар Венеціанської комісії Томас Маркерт позитивно оцінив зусилля України, спрямовані на реформування у сфері кримінальної юстиції. Про це він заявив на зустрічі з представниками української делегації в Страсбурзі. А ті у свою чергу пообіцяли приступити до реформування вітчизняної прокуратури.
Українська делегація відправилася в Страсбург з високою місією — провести консультації з приводу подальшого реформування правової системи. У зв’язку із цим, очевидно, і визначилося, хто представлятиме Україну: Генпрокурор Віктор Пшонка, радник Президента Андрій Портнов і Перший заступник Голови Верховної Ради Ігор Калєтнік.
Під час зустрічі з генеральним секретарем Ради Європи Торбйорном Ягландом обговорили особливості реалізації проектів у рамках плану дій РЄ для України, які стосуються реформування судової системи та кримінальної юстиції, зокрема перспективи повного виконання Україною зобов’язань, узятих на себе ще в 1995 році після набуття членства в РЄ. Мова йде про розроблення й ухвалення низки законів: «Про міліцію», «Про Вищу раду юстиції», «Про прокуратуру», «Про судоустрій» і т.д. За словами Генпрокурора, вказаний план дій сприяє не тільки успішному виконанню Україною зобов’язань перед РЄ, а і є «дієвим механізмом для виправлення тих недоліків у законодавстві та практичній роботі державних інститутів, які не влаштовують обидві сторони».
Генсек РЄ вітав налаштованість української сторони на відкритий і конструктивний діалог, який, за його словами, обов’язково принесе необхідні результати.
Як відомо, після ухвалення Україною нового КПК на порядку денному стоїть реформування прокуратури. Саме цьому питанню в Страсбурзі приділили особливу увагу та присвятили левову частку часу консультацій високого рівня.
Правда, виступаючи перед єврочиновниками, В.Пшонка досить ухильно висловився з приводу трансформації наглядового органу, заявивши, що вона «повинна здійснюватися з урахуванням національних особливостей». «Упевнений, що ви зі мною погодитеся, тому що ідеальної моделі органів прокуратури у світі не існує. Адже кожна з них має свої переваги та свої недоліки. Феномен сучасної української прокуратури як органу публічної влади ми визначаємо в контексті соціально-політичних умов її організації та функціонування, національних традицій та особливостей правової культури держави. На моє глибоке переконання, зміна правового статусу, структури, завдань і функцій прокуратури в сучасних історичних умовах життя нашої держави повинна здійснюватися гармонійно, шляхом синхронного й ефективного реформування судової та правової систем», — підкреслив В.Пшонка. Він також додав, що такий підхід сьогодні ставить перед законодавцями питання не тільки про місце і роль наглядового органу, а й, можливо, про визначення нового правового статусу органів прокуратури.
За словами Генпрокурора, дискусії на цю тему повинні в недалекому майбутньому пройти в Україні. «З моменту внесення попередніх змін до закону «Про прокуратуру» минуло не так багато часу, щоб ми могли провести якісні узагальнення практики його застосування. Наша мета — вийти на законопроект, який разом з рекомендаціями Ради Європи якомога повніше врахував би інтереси українського народу», — сказав він.
В.Пшонка також подякував керівництву та представникам РЄ за постійну допомогу й консультації при розробленні нового КПК. «Підготовка й ухвалення цього документа стали для України важливим етапом на шляху до відповідності нашого кримінального процесуального законодавства європейським стандартам. Мені дуже приємно чути оцінки експертів із цього приводу, в яких ви відзначаєте КПК України як один з найкращих в Європі», — сказав Генпрокурор. Він також запевнив учасників заходу в тому, що наша країна «не має наміру й не зупинятиметься тільки на етапі реалізації норм нового КПК». За словами В.Пшонки, Президент чітко визначив пріоритетні напрями євроінтеграційних процесів в Україні, які «передбачають, зокрема, реформування судової системи, органів прокуратури й органів внутрішніх справ», їх реалізація перебуває під особистим контролем глави держави.
У свою чергу Т.Маркерт позитивно оцінив зусилля нашої країни, спрямовані на реформи у сфері кримінальної юстиції відповідно до рекомендацій РЄ. Європейці також висловили надію на те, що новий КПК й надалі сприятиме гуманізації української правової системи і, як наслідок, потік звернень до Європейського суду з прав людини від наших громадян істотно зменшиться. Про це, зокрема, сказав голова ЄСПЛ Дін Шпільман.
Європейські й українські чиновники залишилися задоволені спілкуванням.
Матеріали за темою
Коментарі
До статті поки що не залишили жодного коментаря. Напишіть свій — і будьте першим!