Кредит впливу

Небажання виконувати вимоги ЄС стає звичкою членів єврозони

Кризу на Кіпрі порівнюють із маленькою грудкою снігу, що спричиняє лавину. Вирішення ситуації, що склалася на острові, стає принциповим питанням для Німеччини й Росії. Кожна з країн хоче не стільки допомогти Кіпру, як посилити свій вплив у регіоні. Але яким би не був вибір Нікосії, він вплине не тільки на майбутнє країни, а й багато в чому визначить відносини між Європою й Росією.

Порятунок потопаючих...

Колись Кіпр викликав тільки приємні асоціації, пов’язані з відпусткою й відпочинком. Проте останнім часом постійним супутником острівної держави стало слово «криза». У 2013 році для порятунку економіки від краху Нікосії потрібно €17 млрд. Європейські кредитори «в особі» Єврокомісії, Європейського центробанку й Міжнародного валютного фонду погодилися дати €10 млрд, і то за умови, що кіпріоти доплатять за власний порятунок. Закон, що передбачає запровадження одноразового податку в розмірі 6,75% на внески на суму менш ніж €100 тис. і 9,9%, якщо їх розмір перевищує €100 тис., був винесений на голосування парламенту. Депутати визнали його драконівським і підтримати відмовилися.

За словами президента Кіпру Нікоса Анастасіадіса, цього й слід було очікувати. Увечері 18 березня він зателефонував заступникові голови Єврокомісії Оллі Рену й сказав: «Коли я вас попереджав, що в парламенті немає більшості, яка схвалить угоду, ви мене не слухали. Передайте привіт пані Меркель».

Канцлер «привіт», очевидно, отримала. Проте позиція пані Меркель залишилася непохитною. «Кіпр повинен вести переговори про фінансову допомогу тільки з міжнародними кредиторами й не залучати до них третіх сторін, таких як Росія», — повчала вона президента Кіпру під час телефонної розмови.

Проте РФ у цьому питанні обійти не вдається. Що й не дивно: за оцінками експертів, втрати росіян у разі ухвалення закону могли сягти майже €2 млрд. Журналіст і економіст Денис Гартман в ефірі CNBC заявив: «Всі знають, що більшість депозитів на Кіпрі належать російським вкладникам. Це чиновники, бізнесмени й мафія, а з російською мафією жартувати не варто».

Заплановане на Кіпрі стягнення податку в жорсткій формі засудили президент РФ Володимир Путін і прем’єр-міністр Дмитро Медведєв. Останній навіть заявив: «Якщо грецька влада Кіпру запровадить податок на внески, Росія буде змушена переглянути свої відносини з острівною державою».

Між двох вогнів

Фактично Кіпр опинився між старим другом Росією і новими європейськими партнерами, які готові дати Нікосії грошей, якщо вона забуде старого друга. Таким чином, для маленької середземноморської республіки отримання фінансової допомоги стало питанням, що має принципове значення. Серед можновладців розпочався черговий раунд боротьби за розподіл свого впливу. Але, як завжди, політики намагаються приховати справжній сенс того, що криється за красивими фразами й нібито благородними мотивами.

Німеччина виправдовує свої умови тим, що росіяни на Кіпрі «відмивають гроші». У свою чергу влада РФ запровадження податку називає «непрофесійним, несправедливим і небезпечним рішенням». І свої слова підкріплює конкретними діями. В обхід ЄС «Газпром» пропонує Нікосії надати фінансове сприяння в обмін на право займатися видобуванням газу на Кіпрі. Таким чином, як відзначає журналіст Suddeutsche Zeitung, «Москва перетворила б острів на свого васала».

Очевидно, Нікосія усвідомлює всі плюси й мінуси ситуації, що склалася. Але рано чи пізно вибір робити все ж таки доведеться. Як уважають деякі експерти, республіці вигідно зберегти зручну економічну модель «податкового раю» і «офшору». А відтак сваритися з Росією Кіпру точно не захочеться. Очевидно, Німеччина, використовуючи метод шантажу, переоцінила свій вплив на острівну державу. Хоча не виключено, що вона у зв’язку з новими обставинами перегляне умови надання кредиту.

Але такий крок теж матиме негативні наслідки. Як відзначає журналіст Der Spiegel Кристіан Рікенс: «Якщо навіть найменші члени Євросоюзу посилаються на те, що їх необхідно рятувати через системну значущість, відмовляючись виконувати при цьому вимоги ЄС, згодом аналогічним чином себе поводитимуть й інші кризові держави єврозони».

Пряма мова

— Ситуація на Кіпрі, безумовно, турбує Єврогрупу, тому робляться спроби її стабілізувати. Однак насправді ніхто не знає, як її потрібно вирішити. Тому Європа фактично використовує метод спроб і помилок. Ті умови, які вона встановила для Кіпру, викликали серйозне заворушення на фінансовому ринку в усьому світі. Втрати України в разі прийняття Кіпром закону про конфіскаційний податок могли б сягнути €200 млн. Однак ця сума не стала б для нашої держави таким серйозним ударом, як для Росії, котра могла б втратити мільярди. Однак це вплинуло б на кількість інвестицій в Україні в цьому році.

— Відповідно до програми фінансової допомоги Євросоюзу російські вкладники кіпрських банків повинні були взяти удар на себе, тому що це політично вигідно канцлерові Німеччини.

Натяки німецьких чиновників на те, що російські гроші відмиті, абсурдні й не відповідають дійсності: багато власників рахунків з РФ — представники дрібного й середнього бізнесу, які законним шляхом вклали гроші на Кіпрі. В очах Берліна будь-який росіянин чи українець з банківським рахунком підозрілий.