Підозра веселих і кмітливих

«Особу встановлено. Засуджено. Розстріляно»: як прокурор САП застеріг від міжнародно-правового співробітництва

Судді Вищого антикорупційного суду, прокурор та адвокати зібралися для публічної дискусії та жартували. Представник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури доводив, що особи мають прагнути набути статусу підозрюваних, і розповів реальну історію зі смертельним фіналом. А слідчий суддя ВАКС натякнув, як мільярдера зробити мільйонером.

«За» та «проти» міжнародної допомоги

До участі в панельній дискусії Anticorruption Talks, яка відбулася на VIIІ конференції з кримінального права та процесу Асоціації правників України, організатори запросили слідчого суддю ВАКС Катерину Широку, голову апеляційної палати ВАКС Даниїлу Чорненьку, прокурора САП Олексія Скибенка та адвокатів.

Керуючий партнер АО AVER LEX Ольга Просянюк зізналася, що подискутувати публічно саме в такому складі — удалий задум, який нарешті вдалося втілити в життя. Тож, аби надати учасникам конференції більше простору й часу саме для дискусії, організатори відмовилися від традиційних доповідей експертів.

«На мій погляд, ми виходимо на рівень європейських судових процесів. Я дуже задоволена адвокатами, прокурорами. Часто в моїх процесах беруть участь дуже сильні сторони», — узяла слово К.Широка й запропонувала проаналізувати досвід розгляду клопотань за відсутності підозрюваних. Мовляв, за останні 7 років ті часто виїжджають на окуповані території України, і там їх дуже важко знайти.

«Дуже часто стикаємося з тим, що адвокати укладають угоди з особами, які не можуть приїхати в суд, і пишуть нам листи», — наголосила слідчий суддя.

О.Просянюк відзначила: якщо такий підозрюваний знаходиться в іншій державі, органи досудового розслідування мають вручати йому повідомлення про підозру в порядку міжнародної правової допомоги. «А вони цього робити не хочуть», — зауважила модератор.

«Є країни, де міжнародна правова допомога діє не дуже ефективно. Це Китай, Ісламські емірати, Афганістан, Росія. Наприклад, людина приїжджає до РФ, отримує там громадянство, а потім нам кажуть, що екстрадиції в них нема», — пояснювала К.Широка.

Ризики співробітництва

Проте це не завжди може бути вигідно для самої особи, яка перебуває поза межами України, зауважив прокурор САП. І розповів про реальну історію, почуту від колеги, з часів, коли ще не існувало ні Національного антикорупційного бюро, ні ВАКС, ні САП.

Мовляв, в одній з областей прокурори розслідували справу, пов’язану з переміщенням наркотичних засобів з КНР до України поштою. Після проведення оперативно-розшукових заходів удалося вилучити одну з посилок. І хоч експерти так і не змогли встановити, що саме то була за речовина, позаяк «усі розуміли, що то були наркотики», прокурори надіслали відповідний запит до компетентних органів. Прізвище людини, котра відправила посилку з Китаю, у них було.

«Відповідь на запит надійшла дуже швидко. Вона була такою: «Особу встановлено. Засуджено. Вирок приведено до виконання шляхом розстрілу». Тобто спочатку потрібно подумати. Може, не кожна особа хоче, щоб її повідомляли про підозру шляхом механізмів міжнародного правового співробітництва», — пожартував прокурор.

Натомість О.Скибенко пропонував присутнім і учасникам дискусії сприймати повідомлення про підозру у правильному, на його погляд, контексті. Мовляв, варто розуміти, що це не вирок і не факт засудження, а документ, що покликаний інформувати особу про її статус в провадженні, зокрема про її права: «Тож особа сама має прагнути набути статусу підозрюваної особи», — підсумував спікер.

«Олексію, з такою риторикою, я думаю, нас зараз не врятує навіть шампанське», — сміялася модератор, котра також поцікавилися в О.Скибенка статистичними даними — як часто після повідомлення про підозру орган досудового розслідування не застосовував заходи забезпечення провадження. «Якщо аналізувати мої провадження, це не більше 20%», — відповів прокурор.

Підозра — не лише про права

Тим часом партнер Ario Law Firm Євген Грушовець звертав увагу присутніх на зловживання. Мовляв, відправляючи повідомлення про підозру дуже часто, наприклад, свідомо змінюють номер квартири чи будинку. Натомість у реєстрі відразу зазначають, що така особа набула статусу підозрюваного.

«Далі може з’явитися постанова про оголошення в розшук чи інші заходи. Це об’єктивно впливає не лише на права та обов’язки, а й на психологічний стан підозрюваного, — зазначав адвокат. — Тому залежно від ситуацій ми повідомляємо своїх клієнтів, що зовсім нічого не отримати це часто далеко не гірший варіант».

Партнер Asters Сергій Гребенюк наголошував: у разі якщо правоохоронці не дотримуються процедури, це рано чи пізно закінчується тим, що слідчий суддя вже під час розгляду справи по суті визнає факт невручення повідомлення про підозру.

Він із захватом радив колегам ознайомитися з рішенням слідчого судді ВАКС Віктора Ногачевського. «Воно було винесене місяць тому. Кращого рішення я в житті не читав». Правник зазначав, що законнику вдалося стисло, буквально на кількох сторінках проаналізувати цілий ряд важливих питань, що пов’язані з процедурою вручення підозри. Зокрема, детально описати, коли вона вважається врученою чи ні, роз’яснити процедуру міжнародного вручення.

Розставити крапки

«Ми змішали коні, люди, — узялася наставляти на правильний шлях учасників дискусії Д.Чорненька. — Потрібно розставити крапки над «і» щодо кожної ситуації окремо». Мовляв, до травня 2021 року, доки не були внесені зміни до ст.135 Кримінального процесуального кодексу щодо спеціального досудового розслідування, існувала необхідність доводити, що особа переховується від суду та слідства. Зараз же така людина могла поїхати з України й у зв’язку з іншими обставинами.

«Стаття 135 чітко вказує, що повідомлення про підозру має направлятися на адресу останнього відомого місця проживання особи. Адже якщо ми будемо наздоганяти людину по всій Україні, то завдання кримінального процесу ніколи не буде виконано», — наголосила голова апеляційної палати ВАКС.

Також вона звернулася до однієї з постанов Пленуму ВСУ, в якій «верховники» детально роз’яснюють, що таке «переховуватися». «Там є одне цікаве речення. Уважається, що людина не переховується тоді, коли знаходиться в межах досяжності органу, який проводить досудове розслідування. Особа може виїхати і до, і після вручення повідомлення про підозру або вже розуміючи, що вона от-от буде», — зазначила законниця.

Мовляв, орган досудового розслідування сам має визначатися — використовувати їм міжнародну правову допомогу чи спеціальне досудове розслідування, пояснила експерт.

З мільярдера у мільйонери

Обговорювали учасники дискусії і «мільйонні» застави, що так полюбляють призначати обвинуваченим. «Я спостерігаю, що нам пора переходити й на мільярдні, — жартувала Д.Чорненька. — Адже фактично людей, що не знайшли грошей на заставу, у нас під вартою знаходиться небагато. Максимум 5 осіб. Можливо, двоє».

Мовляв, якщо людина не має коштів, ВАКС і апеляційна палата з часом зменшують розмір застави. Та й непомірних застав без вагомих на те причин не встановлюють. «Наприклад, я дуже ретельно досліджую матеріальний стан особи», — поділилася своєю практикою К.Широка. Тим більше що нині ВАКС виносить 17% виправдувальних вироків, і саме у таких справах має застосовуватися застава.

«Але як ви визначаєте розмір застави?» — цікавилася модератор. «Будь-яка жінка може зробити чоловіка мільйонером, якщо він був мільярдером, — закликала на допомогу гумор К.Широка. — Звісно, що не на око. Більшість фігурантів проваджень є державними службовцями, які подають декларацію. На статки може також указати й спосіб життя, що веде особа. У будь-якому випадку деталі тут мають досліджуватися з усією ретельністю, адже застава — дієвий запобіжний захід».

Д.Чорненька зазначала, що також має враховуватись і сама особа, і її роль у тому, в чому її підозрюють, її поведінка, рівень усвідомлення скоєного.

Натомість представник САП звертав увагу на те, що предмет неправомірної вигоди також не завжди може бути великим. Тож у такому випадку запропонований прокурором розмір застави перевищуватиме розмір неправомірної вигоди. «Проте вихідною точкою розрахунків за мого процесуального керівництва слугує можливий розмір заподіяної шкоди. Який як мінімум має бути підтверджений висновком економічної експертизи», — наголосив О.Скибенко.

Тож, як бачимо, дискусія виявилася не лише цікавою та корисною для правників, а й ілюструвала, як можуть жартувати слідчий суддя, голова апеляційної ланки й адвокат із прокурором, коли їх поєднує приємна світсько-юридична дискусія, а не спільне кримінальне провадження.