Говорити про сепарацію без презумпції вірності немає сенсу, - думка

В ході круглого столу НААУ, що присвячений режиму окремого проживання, намагаються з’ясувати, чим же є насправді такий непопулярний правовий механізм – кроком до розірвання шлюбу чи можливістю для збереження подружніх відносин.

Як повідомляє кореспондент "ЗіБ", під час виступу адвокат, член ради комітету з сімейного права НААУ, член Центру сімейного права Вищої школи адвокатури Інна Скузь зазначила, що з професійного досвіду бачить приклади застосування режиму окремого проживання у тих випадках, в яких повноцінне розірвання шлюбу тимчасово неможливе. Наприклад, для вагітних жінок, а також для подружжя, що має дитину, якій не виповнився 1 рік. А також у тих випадках, коли один із подружжя намагається уникнути поділу майбутніх боргів іншого з подружжя (зокрема, у випадку залежності від азартних ігор). Адже, як нагадала І.Скузь, режим сепарації передбачає тимчасове скасування презумпції спільної сумісної власності.

Жінок такий правовий режим може убезпечити від боргів у період уразливості та відсутності можливості розірвати шлюб. Для чоловіків збереження режиму сепарації довше ніж на 10 місяців буде означати відсутність правових підстав вважати дитину, що народиться пізніше цього терміну, спільною дитиною, а отже і звільняє від обов’язку сплати аліментів.

Як зазначила сама адвокат, здебільшого таким чином подібний режим застосовується у випадках, в яких йдеться про подальше розірвання шлюбних відносин. Однак, в іншому випадку «Говорити про сепарацію як можливість збереження подружніх відносин без презумпції вірності немає сенсу», - додала І.Скузь.

Закон і Бізнес