Тут граєм, там не граєм —рибу загортаєм

Фінансовий комітет ВР: дискреція регулятора — це загальний політичний підхід

Погоджуючи законопроект щодо страховиків, парламентарі дійшли висновку, що на корупціогенні фактори у висновках антикорупційного комітету не слід звертати уваги, а Національний банк варто наділити дискреційними повноваженнями, бо він дбає про клієнтів.

Курс на друге читання

Комітет Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики розглянув і підтримав редакцію довгоочікуваного законопроекту «Про страхування» (№5315) до другого читання. Над документом працювали близько року і його мали б ухвалити раніше, зазначив один з авторів і голова парламентського підрозділу Данило Гетманцев.

Резонанс, викликаний проектом у ВР, яскраво ілюструє кількість правок — 1539. З них, як зазначила Ірина Аллахвердієва, 783 врахували, а 110 комітет виніс і підтримав після опрацювання робочою групою. Можливо, документ іще раз повернеться до комітету після опрацювання головним юридичним управлінням апарату ВР. Проте поки ключова зміна між читаннями, що непокоїть страховиків, стосується передусім зрівняння вимог до страхових компаній різної організаційної форми.

Тож щось виправити пощастило не всім. «Дуже прошу, аби ми переглянули ст.73, зокрема вимогу про бездоганну ділову репутацію до осіб, що займаються страховою діяльністю. В багатьох страхових компаніях з іноземним капіталом серед акціонерів є міжнародні фінансові установи, в тому числі Європейський банк реконструкції та розвитку, і інші поважні іноземні компанії з великою кількістю акцій у вільному обігу резидентів різних країн. Прийняття поправки може призвести до того, що багато компаній просто муситимуть піти з ринку», — обґрунтувала свою позицію виконавчий директор Національної асоціації банків України (як люблять казати юристи, «зі страшною абревіатурою НАБУ») Олена Коробкова.

Представник НАБУ просила спростити формулювання до «українських або міжнародних санкцій», і не робити акцент на «здійсненні воєнної агресії». «Не заперечуємо по суті пропозицій. Лише вчора отримали їх від НАБУ, але зауважень не маємо», — підтримали О.Коробкову представники Національного банку України, що також брали участь в засіданні.

«Давайте говорити відверто, питання достатньо політичне. Ми розуміємо, про кого мова», — доєднався Ярослав Железняк. У результаті комітет погодився виключити зі ст.19 формулювання «або має постійне місце проживання». Тож тепер вона буде звучати як: «Регулятор погоджує набуття або збільшення істотної участі іноземної юридичної особи та за таких умов: держава, в якій зареєстрована іноземна юридична особа, не належить до держав, що здійснюють збройну агресію проти України», — погодився Д.Гетманцев.

Також комітет виключив із даного списку фізичних осіб: «Ми говоримо про фізичних осіб, які є власниками, і які мають громадянство Росії. Питання дійсно чутливе», — зголосився очільник комітету. «Ми приблизно те ж саме робили, коли голосували закон про ринок капіталу. Розумію позицію бізнесу. Відверто вони праві. Якщо політичні сили не заперечуватимуть, і не будуть «піднімати зраду», а мені здається, що тут зради немає. Адже в проекті є багато й інших запобіжників», — висловив сподівання Я.Железняк.

35 страхових за бортом

Та своєї черги, аби замовити слово за страховиків, також чекала Ніна Южаніна. «Я просто хотіла задати питання пані Ірині. Сьогодні на всі адреси нашого комітету надійшов лист від Асоціації страховий бізнес. 35 страхових компаній повідомили, що робочі групи влітку із ними не продовжили. Тобто ви компромісу ніякого з ними не знайшли», — обурилася нардеп, котра наразі зверталася до усіх ініціаторів законопроекту.

Н.Южаніна зазначала, що страховики акцентували увагу законотворців на трьох моментах, які вони вважають неприйнятними, і призведуть до їх знищення на ринку. По-перше, це безпідставно завищені вимоги до корпоративного правління страховиків.

По-друге, Комітет з питань антикорупційної політики виявив корупціогенні фактори. «Чи знаєте ви про це і що ви зробили для того, щоб їх уникнути? Проект оперує конструкціями оціночного характеру. Так встановлення відкритого переліку повноважень, призводить до відсутності правової визначеності, передбачуваності застосування норми та не забезпечує чітку регуляцію повноважень регулятора», — саме на це й звернули увагу «антикорупційники», зауважувала Н.Южаніна.

Також «антикори» наголошували на проблемі загальної неузгодженості норм і документів положення між собою та з положеннями євродиректив. «У нас є відповідь на це питання?» — звернулася член комітету до головуючого.

«Під корупціогенними факторами розуміється дискреція регулятора, тобто НБУ. Але це наш такий загальний політичний підхід відповідно до «спліту» та європейських директив. Тобто ми з вами даємо дискрецію НБУ, і вважаємо, що це, по-перше, відповідає практиці правового регулювання в Європі, а по-друге, НБУ, напевне, є не найбільш…» — Д.Гетманцев, можливо, хотів сказати «не найбільше зло у нашій державі», але Н.Южаніна його перебила: «Це говорить ваш антикоркомітет!» — «Не мій!» — «І точно не мій».

Д.Гетманцев пояснював, що дискреція будь-якого держоргану сприймається «антикорупціонерами» як корупціогенний фактор: «І це правда. Адже дискреція більш зумовлює корупціогенні ризики, ніж її відсутність. Але ми з вами не можемо і не прагнемо врегулювати всі відносини безпосередньо в законі». Мовляв, якщо пройтися по конкретних повноваженнях, то можна побачити, що ця дискреція є обґрунтованою.

І.Аллахвердієва наполягала, що Асоціація страховий бізнес мала можливість брати участь у робочих групах, проте Н.Южаніна усе ж домоглася аби її генеральному директору Вячеславу Черняховському все ж надали слово.

Гра в пінг-понг

«Товариства з додатковою відповідальністю повинні мати такі ж норми, як, наприклад, щодо корпоративного управління. Але ми не побачили їх у законопроекті. Натомість з’явилася норма, що регулятор встановлюватиме окремі вимоги до корпоративного правління ТДВ. Чому ми тоді не пишемо про «окремі вимоги» в Законі про акціонерні товариства? Хотілося б паритету», — головуючий відповідав представнику АСБ, що нині це стосується всіх товариств. Мовляв, у ст.24 вони значно розширили компетенцію зборів акціонерів, проте В.Черняховський почувався розгублено, адже засідання велось у режимі онлайн, а про чергові зміни до проекту йому, очевидно, не повідомили, тож він не мав, що відповісти Д.Гетманцеву, який діловито демонстрував на камеру товщину роздруківки до другого читання.

«Європейська директива говорить про те, що для невеликих компаній з обігом, меншим за €5 млн на рік, узагалі не застосовуються вимоги, як капітал у такому розмірі, і т.п. А ці речі ми також викидаємо із закону. Тобто якось у нас виходить як у тій інтермедії: тут граєм, тут не граєм, а тут рибу загортаєм», — продовжив В.Черняховський. «Давайте без алегорій і метафор», — просив Д.Гетманцев.

Тим часом представники НБУ пояснювали, що вони оцінили платоспроможність за спрощеним підходом: «Водночас надані описи не відповідають вимогам директив, які були взяті за основу. Та з огляду на те, що ніхто з осіб, які це пропонують на рівні закону так і не надав конкретних пропозицій, які б відповідали вимогам директив і були б прийнятними як для комітету, так і для регулятора. На сьогодні ми вважаємо за доцільне залишити підхід, передбачений у законопроекті. Ключові тези — на рівні закону, у той час як конкретна формула буде визначатися на підзаконному нормативно-правовому рівні».

Проте Д.Гетманцев, який буквально кілька хвилин тому пояснював, що вони не хочуть обтяжувати текст громіздкого проекту закону ще й формулами, усе ж знайшов у його тексті зазначену директиву Solvency. «Що стосується спрощеного підходу до оцінки платоспроможності, то в ст.41 проекту, у 86 рядку написано, як це обраховується. Є формула». Проте Нацбанк наполягав, що в попередній редакції врахували не всі частини формули. Проте тут вже постало питання, навіщо застосовувати розмір мінімального капіталу страховика до компаній, що мають менше ніж €5 млн.

НБУ виправдовувалися, що, мовляв, навіть у такому разі до зазначених компаній застосовуватиметься Solvency I, адже вона охоплює вимоги й до малих страховиків. Тож Д.Гетманцев закликав до слова гендиректора іншого органу, Національної асоціації страховиків України Дениса Ястреба.

Представник НАСУ висловився коротко — страховики підтримують ту редакцію, і ті повноваження, якими наділяється регулятор: «Тому що ми, напевне, не можемо осягнути всіх формул або всіх значень, які повинні враховуватися щодо Solvency I чи Solvency II. Тому говоримо, що регулятор більш компетентний у цьому. І може встановлювати саме ті правила гри, які будуть розвивати ринок».

Було не очевидно, це правда, чи сарказм. У Н.Южаніної така промова викликала посмішку… «Ми зараз знаходимося в ситуації якогось пінг-понгу. От я виклав у чат цитату з директиви, а Нацбанк каже, що там не таке формулювання», — опустилися руки у В.Черняховського.

«Не хочу нікого ображати, але ми в ситуації пінг-понгу з вашою асоціацією знаходимося від першого дня роботи над цим законом, — відповідав представнику АСБ головуючий. — Адже ми заслухали усі ваші зауваження. Деякі прийняли. Проте ми шукаємо баланс між страховиками та НБУ й діємо в інтересах ваших клієнтів. Ми маємо захистити їх вимогами до фінансового стану страховика. І якщо регулятор організує роботу страхових так, як йому вдалося організувати роботу банківської системи, то ми з вами не матимемо проблем зі страховими виплатами в майбутньому».

В.Черняховський пояснював, що вимоги щодо корпоративного управляння дійсно надто завищені, що такого немає в Європі. Н.Южаніна намагалася захистити 35 компаній, інтереси яких представляє асоціація, допитуючись де вони все ж таки поводили себе некоректно, порушували якісь законодавчі норми, чи то не виплачували кошти своїм клієнтам. «Мова іде про неможливість виконати вимоги для маленьких. Ми що, їх не хочемо враховувати? Ми бачимо ринок без них? Це ціль цього проекту закону?» — резюмувала нардеп, проте автори ініціативи наполягали на своєму.

Голова комітету звернувся до НБУ з запитанням, скільки компаній позбавили ліцензії під час їх управління. З’ясувалося, що 46. Мовляв, усі вони просили про ліквідацію добровільно. «Зрозуміло, що малим страховим, необхідні будуть певні витрати, аби привести свою діяльність у відповідність до норм закону. Але всі ці вимоги є реальними для виконання. Те, що їх не хочуть виконувати, це зрозуміло, і так само було і з банками. Але необхідно це робити, бо ми з вами будуємо цивілізований ринок. І норма щодо солідарної відповідальності керівництва — це велика теоретична дискусія. Але все ж таки мені здається, що ми повинні стати тут на бік клієнтів», — підсумував Д.Гетманцев.

Проте варто погодитися, що кращими варто ставати в межах своїх можливостей, а не застосовувати підходи, які країні нині не під силу. Створюючи сприятливі умови лише для великих гравців ринку, держава знищує середній бізнес, що тільки-но почав ставати на ноги. Та й про плачевну ситуацію, що нині склалась у банківській сфері, експерти регулярно висловлюються як на форумах, так і на шпальтах «ЗіБ». Тож чи варто віддавати всі карти в руки НБУ — велике питання.