У зоні ризикованості

Чому банкрут без суду не банкрут та чого бояться іноземні кредитори в українських судах?

Судді господарської юрисдикції та представники банківської сфери провели спільний форум, під час якого намагалися виокремити проблеми судового захисту в банківській сфері та перспективи розвитку такого захисту. Фіктивне банкрутство та його рекриміналізація, інвестиційний клімат і баланс інтересів — усе це характеризує сьогодні економіку країни.

Фундамент економічної стабільності

Відбувся форум «Судовий захист у сфері банківських послуг в умовах ринкової економіки. Перспективи та сучасний стан», організований Асоціацією суддів господарських судів України та Незалежною асоціацією банків України.

Відкриття заходу почалось із вітальних промов. До учасників звернулась голова АСГСУ, голова ПЗАГС Наталія Богацька, яка зазначила, що основними векторами для господарської юрисдикції залишаються оперативність судового розгляду, якість та доступність розуміння змісту судових рішень, а також врахування правових позицій Верховного Суду. І додала, що судді господарської юрисдикції готові працювати над удосконаленням, відпрацьовувати судову практику для того, щоб стати більш зрозумілими для кожного.

Заступник Голови ВС, голова Касаційного господарського суду Богдан Львов у свою чергу наголосив, що в господарських судах розуміють важливість банківської сфери. І головне завдання для суду в даній категорії справ — не зашкодити існуванню економічних відносин та не зруйнувати економічні зв’язки.

Секретар Великої палати ВС Всеволод Князєв продовжив свій виступ тезами щодо важливості банківської сфери для країни в цілому. На його думку, саме судова практика у цій сфері впливає на економіку країни.

Також із вітальним словом виступила представниця банківської спільноти, яка висловила сподівання на те, що такі зустрічі стануть каталізатором якісних змін в країні».

А представник від самоврядної асоціації арбітражних керуючих поділився очікуваннями на стабільність і прогнозовану судову практику.

Загалом форум складався із трьох сесій, в рамках яких, спікери зосередили увагу на питанні ефективного судового захисту прав і охоронюваних законом інтересів учасників правовідносин у банківській сфері, який був і залишається одним з найважливіших факторів підтримання стабільності економіки країни в цілому.

Не кількістю, а якістю

Першу сесію присвятили законодавству, що регулює правовідносини у банківській сфері та судовій практиці і способам захисту порушених прав. У рамках сесії Б.Львов розповів про вплив судової практики на розвиток правовідносин у банківській сфері.

Заступник голови правління АТ «УкрСибБанк» Олена Полянчук розкрила тему змін, які відбулися у судовій практиці в останній час, і питань, які не вирішені на рівні судових інстанцій. Спікер детально зупинилась на новелах перспективного законодавства, які впливатимуть на розвиток банківського сектору найближчим часом і пов’язані із судовим захистом. А також розповіла про те, як саме реагує банківська система на зміни судової практики і перспективне законодавство.

Суддя ВП ВС Лариса Рогач виступила з презентацією щодо деяких питань вирішення правових проблем у спорах щодо відповідальності пов’язаних із банком осіб за шкоду, завдану банком. Як зазначила суддя, з 2018 року спори за позовом Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, що діє від імені банку, про відшкодування пов’язаними з банком особами завданої ними шкоди банку підлягає розгляду за правилами господарського судочинства. Наразі в провадженні судів перебуває 64 таких позовів проти 774 відповідачів щодо майже 30 банків тривають спори про відшкодування шкоди з пов’язаних з банком осіб у порядку ч.5 ст.52 закону «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб». Л.Рогач наголосила: «Часто закидають, що у ВП ВС лише 6 фахівців з господарського права, але варто зауважити, що дуже важливою є допомога та участь колег з цивільної та адміністративної юрисдикції. Ми маємо можливість спільно всебічно розглянути всі питання і навіть з тієї сторони, яка нам, як суддям господарської юрисдикції, може досі була не відома чи з цією стороною не були ознайомлені».

Начальник управління претензійно-позовної роботи юридичного департаменту Національного банку Віктор Григорчук акцентував увагу учасників на судовій практиці про оскарження рішень регулятора щодо виведення банків із ринку та зосередився на наслідках для судової практики прийняття закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення механізмів регулювання банківської діяльності» від 13.05.2020 №590-ІХ.

За словами спікера, цей закон визначив особливості провадження у справах щодо оскарження індивідуальних актів регулятора стосовно виведення банків із ринку. Так, відповідно до нових норм визнання протиправним (незаконним) та скасування індивідуального акта/рішення НБУ або окремих його положень не відновлює того становища банку, яке існувало до прийняття такого акта/рішення, включаючи правовий статус цього банку, та не відновлює становища/прав осіб, які були учасниками банку на момент прийняття такого акта/рішення.

Крім того, таке судове рішення не породжує будь-яких прав осіб, які були учасниками банку на момент прийняття такого індивідуального акта/рішення, крім права на відшкодування заподіяної шкоди. Відповідно до ч.10 ст.266¹ Кодексу адміністративного судочинства суд не може прийняти будь-яке інше рішення, що може мати наслідком зупинення/припинення розпочатої процедури виведення неплатоспроможного банку з ринку та/або ліквідації банку.

Співголова комітету палати з питань банківських та фінансових послуг Американської торговельної палати в Україні, партнер CMS Cameron McKenna Nabarro Olswang Ігор Олехов розповів про участь іноземних кредиторів (із забезпеченням і без такого) у судових процесах в Україні. А також про те, чому вони відмовляються від українського права і бояться українських судів?

У рамках свого виступу, І.Олехов висловив думку стосовно традиційних проблем з якими стикаються іноземні кредитори/інвестори — і чому вони відмовляються від українського права. Спікер вважає, що всьому виною доволі формальний підхід та форма укладення договору за іноземним правом (як приклад відсутність оригіналу із підписами та «мокрими» печатками). А також відмова (незнання) визнання багатьох концепцій інших правових систем, особливо характерних для міжнародного ділового обороту (security trustee, security assignment, various types of trust, receivables financing, ISDA based documents). Ще одна проблема, це виконання рішень на користь іноземних кредиторів — різноманітні питання валютного регулювання.

Натомість у регулюванні договорів іноземним правом є низка переваг. По-перше, право інших держав часто є більш оптимальним для певних видів договорів — особливо у міжнародному обороті. По-друге, тут наявні правові концепції, які є невідомими або маловідомими українській правовій системі. Окрім того часто тут стають можливими більш ліберальні умови для укладення та виконання правочинів. До переваг можна віднести і прогнозоване управління ризиками, оскільки є перевірена відповідна практика. А зменшення ризиків чи їх уникнення можливе шляхом залучення кваліфікованих радників.

Укладання та забезпечення виконання

Обговорення на другій сесії форуму присвятили юридичним аспектам укладання та забезпечення виконання договорів у сфері банківської діяльності та правовим позиціям ВС.

В рамках сесії суддя ВП ВС Віктор Пророк розкрив тему проблемних питань позасудового задоволення вимог іпотекодержателя в практиці ВП ВС та зауважив: «Чим детальніше і зрозуміліше з дотриманням принципу добросовісності прописані умови іпотечного договору, то тим легше буде потім звернути стягнення на предмет іпотеки».

Начальник відділу правової та судової роботи з проблемними активами юридичного департаменту НБУ Сергій Бойко розкрив тему щодо особливостей відступлення права вимоги. А керівник з питань юридичного забезпечення департаменту проблемних активів АТ «Райффайзен Банк» Денис Грищенко окреслив проблемні питання і неоднозначне застосування ст.23 закону «Про іпотеку» при вирішенні спорів за участю банків.

Заступник голови правління з юридичних питань АТ «Банк «Кредит Дніпро» Маріанна Соболєва в свою чергу звернула увагу учасників форуму на проблемні питання застосування відповідальності при поверненні банками вкладів (щодо прав споживачів за ч.5 ст.10 закону «Про захист прав споживачів»).

Відповідальність, фіктивність, рекриміналізація

Під час третьої сесії учасники форуму обговорили питання ліквідації, реорганізації банків, а також банкрутство боржників та актуальні питання виконання судових рішень.

У рамках сесії суддя судової палати для розгляду справ про банкрутство КГС В’ячеслав Пєсков акцентував увагу на ключових питаннях, які виникають під час розгляду справ про банкрутство за участю банків. Суддя зазначив, що процедура банкрутства є частиною публічного порядку, у тому сенсі, що держава завжди виявляє певний підвищений інтерес до цієї тематики, зокрема, встановлюючи кримінальну відповідальність за доведення до банкрутства. Спільним завданням всіх державних органів, у тому числі судів, є створення такого режиму, при якому як національний, так і іноземний інвестор відчували б захищеність своїх інвестицій, зокрема, через підвищення пропорції повернення вкладених інвестицій в результаті здійснення конкурсних процедур. «На жаль, ми займаємо у міжгалузевому рейтингу Doing business доволі низьку позицію, що лише підкреслює необхідність як підвищення відповідальності за доведення до банкрутства, так і дослідження питання рекриміналізації фіктивного банкрутства. Саме створення у публічній сфері режиму нетерпимості до фіктивного банкрутства та доведення до банкрутства поряд з введенням ефективних інструментів реагування на такі прояви видається нагальною проблемою як для законодавця, так і для юристів-практиків», — додав В.Пєсков.

Суддя Південно-західного апеляційного господарського суду Костянтин Богатир деталізував питання щодо ролі суду в процедурах банкрутства. Суддя зазначив, що безпосередньо господарський суд, в провадженні якого перебуває справа про банкрутство, вирішує на підставі спеціальних норм матеріального права та у встановленому процесуальному порядку усі основні питання процедури банкрутства. Без участі господарського суду фактичне проведення процедури банкрутства є неможливим. Керуюча роль суду в процедурі банкрутства є безумовною ознакою такої процедури та втілюється через відповідні повноваження суду, передбачені Кодексу з процедур банкрутства.

Дослідження сутності судового контролю, на думку спікера, на окремих етапах процедури банкрутства, на сучасному етапі, як і раніше, залишається поза увагою як науковців, так і законодавця, в той час, коли вони потребують дослідження, виявлення істотних та реальних проблем під час розгляду судами справ про банкрутство, розроблення пропозицій щодо їх усунення, удосконалення правового механізму процедури банкрутства з боку законодавця.

Завершуючи свій виступ, К.Богатир акцентував увагу на проблемних питаннях у процедурі банкрутства, які можливо усувати за допомогою вдосконалення механізму судового контролю. «Станом на теперішній час законодавство України з питань банкрутства не містить чіткого та досконалого механізму забезпечення господарським судом балансу інтересів між усіма учасниками у справі про банкрутство, що має бути усунене шляхом розширення повноважень суду для вчинення певних процесуальних дій», — наголосив К.Богатир.

Заступник директора-розпорядника ФГВФО Віктор Новіков дослідив практику фонду при ліквідації банків. А адвокат, виконавчий директор управління проблемних активів та судового захисту департаменту правового забезпечення та стягнення боргів АТ «Сбербанк» Василь Гей роз’яснив проблемні питання захисту прав кредиторів в процедурах банкрутства юридичних осіб.

Під час виступу експерт проекту ЄС «Право-Justice» Олена Волянська, звернула увагу на практику спорів про недійсність спірних угод боржника у банкрутстві за ініціативою банків-кредиторів та наповнення ліквідаційної маси боржника та зазначила: «Основне завдання банкрутства — наповнення ліквідаційної маси та погашення кредиторських вимог у максимальній сумі — значною мірою вирішується шляхом визнання недійсними спірних правочинів боржника. Тому правові позиції палати для розгляду спорів про банкрутство ВС є визначальними для формування практики у цій категорії спорів».

Усі сесії були динамічними, адже в рамках кожної обговорювалися реальні справи, судова практика ВС та її вплив на економіку України. За підсумками форуму досягнуто домовленості в подальшому продовжити проведення інформаційних заходів шляхом підвищення поінформованості з питань застосування процесуального та матеріального права, за участю представників суддівського корпусу, профільних асоціацій, фінансового ринку, юридичної та банківської спільнот.

ПРЯМА МОВА

Богдан ЛЬВОВ,
заступник Голови Верховного Суду, голова Касаційного господарського суду:

— Банки — це кров економіки. У господарських судах розуміють важливість банківської сфери, оскільки в ній задіяно безліч фізичних і юридичних осіб, то вона є дуже чутливою і специфічною, тому втручатися і корегувати її діяльність потрібно дуже обережно. У будь якому «банківському» спорі є правова складова, але найбільш важливою і визначальною є економічна. І головне завдання суду — розглядаючи справу, не зашкодити існуванню економічних відносин, не зруйнувати, не зупинити економічні зв’язки, не порушити прозорість економічних відносин, тобто мінімізувати негативний вплив на економіку.

Всеволод КНЯЗЄВ,
секретар Великої палати Верховного Суду:

— Без банків не буде бізнесу, без бізнесу не буде економіки, без економіки не буде бюджету, а без бюджету не буде країни. Тому, розглядаючи банківські справи, які є одними з найскладніших у практиці ВП ВС, судді є дуже обережними та поміркованими. Адже судова практика у банківських правовідносинах впливає, напевно, на економіку країни найбільше. Враховуючи не завжди чітке банківське законодавство, перед судом постає завдання враховувати інтереси вкладників, позичальників, власників банків, держави та вплив правових позицій на економіку держави.

Наталія БОГАЦЬКА,
голова Асоціації суддів господарських судів України, голова Південно-західного апеляційного господарського суду:

— Оперативність судового розгляду, якість та доступність розуміння змісту судових рішень, урахування правових позицій Верховного Суду — ось основні вектори, які залишаються головними для господарської юрисдикції. Судді господарської юрисдикції готові працювати над удосконаленням, відпрацьовувати судову практику для того, щоб стати більш зрозумілими для кожного. Насамперед це важливо для сприятливого економічного клімату та розвитку бізнесу, а тому передусім має бути забезпечено сталість законодавства та відповідно судової практики. Це допоможе бізнесу нівелювати ризики настання негативних наслідків судових спорів та зменшить їх кількість. Тільки через конструктивний діалог усіх учасників судового процесу можна досягти високого рівня якості правосуддя.