Автоматичне покарання водіїв за порушення правил, схоже, виявилося надто складним питанням для сенатів Конституційного Суду. Тож це питання віддали на розсуд Великої палати, аби врешті поставити крапку в цьому спорі.
Як повідомляв «ЗіБ» (див. №17/2020), на розгляд сенатів КС надійшло кілька конституційних звернень від громадян, які не згодні платити штрафи за того хлопця, що був за кермом. Урешті-решт 3 провадження об’єднали в одне та передали його до ВП КС.
Сьогодні, 9 вересня, вона розпочала усні слухання, аби визначитися нарешті із відповідністю Конституції положень ч.1 ст.14-2 та ч.5 ст.279-1 Кодексу про адміністративні правопорушення.
Нагадаємо, що автори звернень нарікають, що до адміністративної відповідальності притягаються власники транспортних засобів навіть у разі, якщо вони не вчиняли адміністративне правопорушення. Адже штрафи накладаються на підставі зафіксованих в автоматичному режим порушень правил зупинки, стоянки, паркування. До того ж, нардепи вже мають намір розширити такі можливості, й хочуть запропонувати ще й свідомим громадянам долучитися до виявлення несумлінних водіїв.
А в одній із скарг наголошується також на «обмеженні в застосуванні прав, наданих стст.33, 268 КпАП за майновою ознакою» та покладанні додаткового тягаря доведення невинуватості.
Тож КС опинився перед непростим вибором: або знову пристати на позицію, що «листи щастя» суперечать Конституції, або надати перевагу суспільному порядку, який нікому не дозволено порушувати. Й відеофіксація — не стільки в інтересах державного бюджету, скільки на користь всіх інших учасників дорожнього руху.
Коментарі
До статті поки що не залишили жодного коментаря. Напишіть свій — і будьте першим!