Підставою для визнання особи такою, що втратила право користування житлом, може слугувати лише свідома або недбала поведінка, яка свідчить про втрату інтересу до жилого приміщення.
У справі №227/1044/20 міська рада звернулася із позовом про визнання осіб такими, що втратили право на користування житловим приміщенням. Адже у квартирі вони не проживають більше 5 років, обов’язків щодо схоронності житлового фонду та оплати комунальних послуг не виконують.
Суди перших двох інстанцій у позові відмовили, оскільки позивач не надав доказів на підтвердження того, що у відповідачів існує інше постійне місце проживання. А лише факт несплати комунальних платежів не є підставою для позбавлення особи права користування квартирою.
У свою чергу Касаційний цивільний суд зауважив, що власник має права вимагати усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном, зокрема жилим приміщенням, шляхом виселення та у разі необхідності, зняття особи з реєстраційного обліку. Згідно з матеріалами справи квартира перебуває у переліку покинутих та у зруйнованому стані, комунальні послуги не надавалися. Відповідачі в судові засідання не з’являлися.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 2.12.2010 у справі «Кривіцька і Кривіцький проти України» поняття «житло» не обмежується приміщенням, в якому особа проживає на законних підставах або яке було у законному порядку встановлено, а залежить від фактичних обставин, а саме існування достатніх і тривалих зв’язків з конкретним місцем. Тож суди мали дати належну оцінку твердженням позивача, що протягом 5 років особи будь-якого інтересу до квартири, яка була їхнім житлом, не виявляють.
Коментарі
До статті поки що не залишили жодного коментаря. Напишіть свій — і будьте першим!