Неприпустимо нав'язувати етичні норми або світогляд конкретної особи або групи осіб іншим групам суспільства за допомогою державних інститутів, в тому числі суду.
Такий висновок зробив Європейський суд з прав людини у справі «Гачечиладзе проти Грузії» (№ 2591/19), передає «Закон і Бізнес» з посиланням на інформаційний ресурс ECHR: Ukrainian Aspect.
Компанія Aiisa, що випускає презервативи, використала спірний з етичної сторони маркетинговий хід. На упаковці своєї продукції вона стала використовувати написи і зображення, пов'язані з історичними персонами Грузії або релігійною тематикою.
Національні суди встановили, що чотири з дизайнів, які вона використовувала в соціальних мережах та на пакуванні презервативів, порушували моральні норми і були неетичною рекламою. У зв’язку із цим власник компанії Ананія Гачечиладзе в адміністративному порядку була оштрафована на суму, еквівалентну 160 долларів США. Також було заборонено використання зображень в рекламі презервативів у майбутньому.
Жінка звернулася до ЄСПЛ. Посилаючись на ст. 10 (свобода вираження поглядів) Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, вона стверджувала, що рекламувала використання презервативів та безпечних статевих зносин у суспільстві, в якому статеве життя та статеве виховання, на її думку, вважалося табу, та скаржиться на провадження проти неї та заборону використовувати чотири дизайни.
Суд у Страсбурзі взяв до уваги те, що у визначенні легітимного балансу між цінностями, закріпленими у Конституції Грузії та Конвенції, на рішення національних судів істотно вплинули погляди на етичні питання представників Грузинської православної церкви.
Але такий підхід суперечить встановленому Конституційним судом Грузії стандарту, згідно з яким неприпустимо нав'язувати етичні норми або світогляд конкретної особи або групи осіб іншим групам суспільства за допомогою державних інститутів, в тому числі суду.
Це також суперечить міжнародним стандартам. В плюралістичному демократичному суспільстві ті, хто вибирає свободу релігії, повинні прийняти і змиритися з запереченням іншими їх релігійних переконань.
Отже, дійшов висновку ЄСПЛ, рішення національних судів не були релевантними та достатньо обгрунтованими для виправдання втручання у свободу вираження поглядів.
Тож конвенційні гарантії у цій справі були порушені.

Матеріали за темою
За платні мітинги каратимуть організаторів груп — проект
в„–8 (1566), 26.02—04.03.2022
Навіть незначні санкції регулятора для ЗМІ вже зазіхають на свободу вираження поглядів — ЄСПЛ
в„–41 (1547), 09.10—20.10.2021
Французи вимагають свободи вибору в питанні вакцинації
в„–37 (1543), 11.09—17.09.2021
ЄСПЛ: нав’язування державою етичних норм та світогляду є порушенням конвенції
в„–32-33 (1538-1539), 07.08—13.08.2021
Польський письменник може сісти на 3 роки за одне слово
в„–34 (1540), 14.08—24.08.2021
Суд ЄС підтримав заборону на релігійні символи на роботі
в„–30 (1536), 24.07—30.07.2021
Участь у церемонії пам’яті терориста не може розглядатись як заклик до насильства або прояв ненависті
в„–28 (1534), 10.07—16.07.2021
Кібербулінг: умовні строки, але великі штрафи у Франції
в„–28 (1534), 10.07—16.07.2021
Чи може сепаратизм захищатися ЄСПЛ?
06.07.2021
Що важливіше — трава чи свобода зібрань — вирішить ЄСПЛ
в„–26-27 (1532-1533), 26.06—09.07.2021
Коментарі
До статті поки що не залишили жодного коментаря. Напишіть свій — і будьте першим!