7 профільних асоціацій занепокоєні таким тиском
Одразу 7 асоціацій, що об’єднують суддів та інших правників, висловили занепокоєння діями Державного бюро розслідування. Адже останнє підозрює суддів Касаційного адміністративного суду в зловживанні службовим становищем, бо вони пішли всупереч волі Президента.
«Закон і Бізнес» наводить повний текст звернення.
ВІДКРИТЕ ЗВЕРНЕННЯ
щодо неприпустимості порушень
конституційних гарантій незалежності суддів
Верховним Судом проінформовано громадськість про надходження до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду 16 липня 2021 року запиту Державного бюро розслідувань щодо надання низки документів стосовно розгляду справи №9901/96/21 за позовом Олександра Тупицького до Президента України.
Як відомо, 14 липня 2021 року Верховний Суд визнав протиправним і скасував Указ Президента України від 27 березня 2021 року №124/2021 «Про деякі питання забезпечення національної безпеки України» в частині скасування Указу Президента України від 14 травня 2013 року №256 про призначення позивача суддею Конституційного Суду України.
Розгляд справи відбувався відкрито і прозоро, рішення підлягає оскарженню до Великої Палати Верховного Суду.
В свою чергу, як зазначено Верховним Судом, за змістом запиту ДБР вбачається, що Державним бюро розслідування здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.364 КК України (зловживання владою або службовим становищем, якщо воно спричинило тяжкі наслідки).
Зазначені обставини викликали занепокоєння серед суддівсько-правничих Асоціацій щодо реальних негативних наслідків недотримання прямих міжнародних рекомендацій та національних конституційних гарантій щодо незалежності судді при здійсненні правосуддя.
Рада суддів України у своїх зверненнях неодноразово зазначала, що ініціювання кримінального переслідування відносно суддів, які постановили те чи інше рішення, замість перевірки його законності у порядку передбаченому процесуальним законом є способом незаконного впливу на суддів і така ситуація є загрозливою для засад демократичного устрою, забезпечення прав та свобод людини і громадянина через можливе зниження їх рівня захисту судом.
Основними цілями діяльності Асоціацій, які об’єдналися з метою даного відкритого звернення, є захист незалежності судової влади та зміцнення і розвиток верховенства права з метою сприяння ефективній реалізації основоположного права на справедливий судовий розгляд незалежним і неупередженим судом, закріпленого у статті 6 ЄКПЛ.
Статтею 6 Конституції України визначено, що державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову. Органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.
Статтею 124 Конституції України проголошено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи. Отже, відповідно до Конституції України виключно на суди покладені повноваження здійснювати правосуддя, в тому числі перевірку законності указів глави держави.
Статтею 126 Конституції України визначено гарантії незалежності і недоторканності суддів, згідно з якими вплив на суддів у будь-який спосіб забороняється, що означає заборону будь-яких дій стосовно суддів незалежно від форми їх прояву з боку державних органів, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб, установ, організацій, громадян та їх об'єднань, юридичних осіб з метою перешкодити виконанню суддями професійних обов'язків чи схилити їх до винесення неправосудного рішення. Заборона впливу на суддів у будь-який спосіб поширюється на весь час обіймання ними посади судді.
У відповідності до положень статті 129 Конституції України суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права.
Законом України «Про судоустрій і статус суддів» визначено умови виконання професійних обов’язків суддів та правові засоби, за допомогою яких забезпечується реалізація конституційних гарантій самостійності судів та незалежності суддів. Зокрема, статтею 6 Закону встановлено заборону втручання у здійснення правосуддя, вплив на суд або суддів у будь-який спосіб, неповагу до суду чи суддів, збирання, зберігання, використання і поширення інформації в будь-якій формі з метою завдання шкоди авторитету суддів чи впливу на безсторонність суду.
У Висновках №3 (2002) та № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи зазначено, що є неприйнятним притягнення судді до відповідальності за здійснення своїх обов’язків, крім випадку умисного правопорушення при здійсненні судових функцій. Консультативна рада європейських суддів наголошує, що зміст конкретних судових рішень контролюється головним чином за допомогою процедур апеляції або перегляду рішень у національних судах та за допомогою права на звернення до Європейського суду з прав людини.
Згідно висновку КРЄС № 18 (2015) щодо цивільної, кримінальної й дисциплінарної відповідальності (що вище називалося «каральною відповідальністю»), КРЄС підкреслює, що основним засобом виправлення судових помилок, за винятком навмисного порушення, повинно бути апеляційне провадження. Крім того, щоб захистити незалежність судової влади від неналежного тиску, потрібно з великою обережністю встановлювати межі притягнення суддів до кримінальної, цивільної й дисциплінарної відповідальності. Виконання суддею завдань щодо тлумачення закону, оцінки доказів та встановлення фактів під час розгляду справ не повинно бути підґрунтям для притягнення його до цивільної або дисциплінарної відповідальності, окрім як у випадках злочинних намірів, умисного невиконання службових обов’язків чи, можливо, грубої недбалості.
Відповідно до п.70 рекомендацій CM/Rec (2010) 12 Комітету міністрів Ради Європи, судді не повинні нести індивідуальну відповідальність, якщо їхні рішення скасовано або змінено в апеляційному порядку. КРЄС у своєму Висновку №6 зазначає, що слід взяти до уваги принцип внутрішньої незалежності суддів і той факт, що скасування рішення має сприйматись як нормальний результат процедури апеляційного оскарження, а не як провина з боку судді першої інстанції.
Вважаємо, що внесення правоохоронними органами відомостей до ЄРДР з попередньою правовою кваліфікацією зловживання владою або службовим становищем (ч.2 ст.364 КК України) відносно суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду є порушенням конституційних гарантій незалежності суду, формою впливу на всіх суддів України, оскільки демонструє можливе переслідування суддів у випадку прийняття судових рішень, які не подобаються владі.
З урахуванням зазначеного та на підставі ст.29 Закону України «Про Державне бюро розслідувань», звертаємося до Президента України, як гаранта Конституції України, з приводу необхідності вжиття невідкладних заходів щодо:
- забезпечення конституційного принципу незалежності правосуддя, як запоруки реалізації права на судовий захист прав і свобод громадян, передбаченого статтею 55 Основного Закону України;
- доручення Генеральному прокурору України вжити невідкладних заходів щодо проведення нагляду за додержанням Державним бюро розслідувань законів під час проведення оперативно-розшукової діяльності і досудового розслідування відносно суддів.
Голова правління Асоціації розвитку суддівського самоврядування України Дмитро Бездоля;
Голова Асоціації суддів господарських судів України Наталія Богацька;
Президент Всеукраїнської асоціації адміністративних суддів Олександр Пасенюк;
Президентка Асоціації адвокатів України Зоя Ярош;
Президентка Асоціації правників України Анна Огренчук;
Президент Всеукраїнської Асоціації суддів у відставці Денис Нев’ядомський;
Президентка Всеукраїнської асоціації жінок – суддів Надія Стефанів.
Коментарі
До статті поки що не залишили жодного коментаря. Напишіть свій — і будьте першим!