«Проект змін до розділу «Правосуддя» найближчим часом буде передано у ВК для оцінки експертами»
Нещодавній саміт Україна — ЄС уже отримав позитивну оцінку європейських чиновників. Наприклад, комісар з питань розширення та європейської політики сусідства Європейської комісії Штефан Фюле позитивно висловився про захід і заявив про необхідність створення умов для підписання Угоди про асоціацію між Україною та ЄС. Правда, для цього Україні ще потрібно виконати низку вимог. Про те, які кроки треба зробити нашій країні, щоб наблизитися до ЄС, і як вибудовується співпраця з європейськими інституціями, «ЗіБ» розповів заступник члена Венеціанської комісії Володимир ПИЛИПЕНКО.
«Зміни сприятимуть посиленню незалежності служителів Феміди»
— Володимире Пилиповичу, після саміту Україна — ЄС голова Європейської Ради Герман ван Ромпей заявив, що для того, аби угоду про асоціацію було підписано, Київ має виконати певні умови, серед яких — унесення змін до законодавства про вибори й проведення необхідних реформ. Наскільки, на вашу думку, видається реальним виконання цих умов?
— Відзначу, що якраз у той час, коли глава держави зустрічався з керівниками ЄС у Брюсселі, я, як заступник члена Венеціанської комісії, проводив у Страсбурзі ознайомчу зустріч із представниками інституцій Ради Європи, серед яких були й керівники директорату зі справ людини. Під час цього заходу ми обговорювали питання вдосконалення українського законодавства у сфері правосуддя, реформування прокуратури, виборчого законодавства.
Директорат з прав людини налаштований на тісну й конструктивну співпрацю. Сподіваюся, що з допомогою цих установ, зокрема Венеціанської комісії, на яку ми покладаємо великі надії в питанні оцінки наших законодавчих ініціатив, вимоги, які поставив Брюссель перед Україною, будуть виконані. Передусім ті, які стосуються реформування окремих наших правових інституцій. Я маю на увазі прокуратуру, а також закінчення судової реформи. Скажу відверто: після поїздки в Страсбург і спілкування з представниками ВК я налаштований оптимістично. Фактично всі завдання, які ставилися перед Україною на саміті в Брюсселі, ми обговорювали в Страсбурзі, і я відчув готовність наших партнерів працювати й допомагати нам у подоланні цих проблем.
— Про які зміни виборчого законодавства йдеться?
— Європа очікує від нас прийняття виборчого кодексу. Але в нас зараз складна ситуація, нам необхідно звести наше законодавство в цій сфері до спільного знаменника. Потрібно виробити принципи виборчого законодавства, які би однаково застосовувались як до виборів президента, народних депутатів, так і до виборів до органів місцевого самоврядування. Саме після цього ми можемо приступати до обговорення виборчого кодексу, оскільки цей документ сам по собі генерує певні ідеї, спільні для всіх виборів, які будуть проходити в Україні. Нам потрібний єдиний підхід до цього питання. На жаль, зараз у нас різні підходи і до формування виборчих комісій, і до строків проведення виборів, і до фінансування. У цьому напрямку нам ще потрібно працювати.
— З огляду на спілкування з європейськими експертами, зокрема Венеціанської комісії, чи можете ви назвати конкретний перелік завдань щодо реформування вітчизняної судової системи та правоохоронних органів, виконання яких до травня цього року продемонструє той самий «значний прогрес», про який говориться в заяві керівництва ЄС?
— Безперечно, такий перелік є. Й українська сторона вже почала ці завдання виконувати. Ми зараз працюємо над другим етапом судової реформи. Це передусім зміни до Конституції — до розділу «Правосуддя», в якому ми повинні закріпити всі ті принципи, які в нас, на жаль, поки що існують тільки декларативно. Зробити їх реальними на практиці можна тільки після внесення змін до Конституції. Я маю на увазі порядок формування складу Вищої ради юстиції, правила добору та призначення суддів на посади, норми, що стосуються порядку утворення та ліквідації судів тощо.
Венеціанська комісія чекає від нас подальшого реформування судової системи. Таке реформування може відбутися вже найближчим часом. Так, на зустрічі в директораті з прав людини було повідомлено, що проект змін до розділу Конституції «Правосуддя» вже розроблений під егідою Президента України й переданий до Конституційної асамблеї. У цьому документі максимально враховано як рекомендації директорату, так і висновки Венеціанської комісії. Наступний крок —
це передання цих напрацювань для оцінки провідними європейськими експертами, що працюють у ВК.
— Яким чином у проекті змін до Конституції буде закріплено «реальний механізм незалежності суддів», про який говорив глава держави?
— Механізми, про які говорив Президент і на які звертає увагу і Венеціанська комісія, і європейські експерти, — це якраз те, що турбує європейські інституції, та те, що Україна не змогла вдосконалити під час першого етапу судової реформи. Мається на увазі , як я вже зауважив, зміна складу Вищої ради юстиції. Адже він визначений безпосередньо в Конституції, і щоб змінити його так, як цього від нас вимагає Рада Європи, необхідно внести зміни до Основного Закону. Ми маємо на конституційному рівні визначити, що саме судді становитимуть більшість у ВРЮ.
Думаю, що такі зміни — тільки на краще, адже вони сприятимуть посиленню незалежності служителів Феміди. Судді самі перевірятимуть своїх колег на предмет дотримання вимог закону і присяги, а також братимуть участь у доборі суддів.
Пропонується ще одна ідея, яку я, як заступник члена Венеціанської комісії, підтримую, тому що вона відповідає недавнім висновкам ВК. Йдеться про те, аби позбавити Верховну Раду права обирати суддів на посади безстроково. Цей проект змін, ініційований Президентом, передбачає, що суддів будуть призначати відразу довічно. Разом із цим пропонується підняти вік, з якого особа може стати суддею, до 30 років, а також збільшити стаж, необхідний для зайняття суддівської посади, із 3 до 5 років. Таким чином, ми посилюємо вимоги до юристів, які хочуть стати суддями, і разом із цим забезпечуємо їх незалежність одразу після призначення.
Також пропонується (і це теж вимоги спеціалістів РЄ), щоб суди й утворювались, і ліквідувались виключно законами. Зараз, як відомо, це регулюється на рівні актів Президента. Ми знаємо, що така правова конструкція вже призводила до неюридичних за змістом рішень, коли за один день суд загальної юрисдикції фактично ділили на два. Мова йде про сумнозвісні укази Президента Віктора Ющенка під час політичного протистояння 2008 року, коли для вирішення своїх питань він створив Лівобережний окружний адміністративний суд м.Києва, до того ж перевівши до нього суддів навіть без їх згоди.
Є й інші пропозиції, на яких я поки що не стану зупинятися, але запевняю, що проект змін, напрацьований в Адміністрації Президента, передбачає, що всі зауваження й застереження ВК, які не були взяті до уваги під час проведення судової реформи, будуть відображені в змінах до Конституції, які будуть, у свою чергу, запропоновані главою держави найближчим часом.
— До речі, як сьогодні вибудовується співпраця з Венеціанською комісією?
— Україна плідно співпрацює з ВК. Керівництво останньої налаштоване допомагати в проведенні реформи нашої правової системи. Під час зустрічі з керівництвом ВК я також запропонував, щоб Україна не просто генерувала законопроекти, які комісія буде оцінювати, а й щоб її представники в комісії активно працювали з нормативним матеріалом як експерти. Це було позитивно сприйнято керівництвом ВК, тому найближчим часом, сподіваюся, нас також буде залучено до експертної роботи комісії, і я думаю, що ми достойно представимо нашу державу. Таким чином ми перейдемо з так би мовити пасивної в активну фазу співпраці з ВК і будемо спільно виконувати завдання, поставлені перед ВК Радою Європи.
«Прогнозую, що незабаром кількість скарг до ЄСПЛ зменшиться»
— Україна вже прийняла новий КПК, закони «Про безоплатну правову допомогу», «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». Одним з невиконаних зобов’язань перед Радою Європи залишається ухвалення нового закону «Про прокуратуру». Як завдяки цій реформі повинна видозмінитися прокуратура?
— Так, Європа дійсно приділяє значну увагу реформуванню української прокуратури. Фактично РЄ вже запропонувала Україні свої послуги — допомогу в оцінці законопроекту, який буде стосуватися прокуратури. У свою чергу європейські інституції чекають, щоб ми представили цей законопроект. Переконаний, перед цим необхідно провести низку спільних зустрічей із представниками Генеральної прокуратури, Верховної Ради, науковцями, експертами, під час яких і буде розроблено законопроект, що відображатиме особливості наших правових традицій і в той же час ураховуватиме всі позитивні напрацювання європейських країн, які вже мають ефективну модель прокуратури.
Європа очікує від нас уже до кінця весни «матеріалізований» законопроект, над яким могли би працювати експерти. Сподіваюся, що це буде зроблено вчасно й ми не змусимо директорат з прав людини чекати.
Разом з тим тут необхідно враховувати й фактор нашого парламенту, від якого буде залежати власне підтримка цього законопроекту. Хороший законопроект — це одне, а коли він стає законом — це зовсім інше. Але ми поставили перед собою мету розробити й прийняти прогресивний закон про прокуратуру, і це розуміють у директораті з прав людини, тому, сподіваюся, це зрозуміють і мої колеги в парламенті.
— А які претензії в європейських експертів до вітчизняної прокуратури?
— По-перше, ще із середини1990-х років реформування прокуратури залишилося нашим зобов’язанням перед Радою Європи. Насамперед ідеться про загальний нагляд. Але разом з тим нагадаю, що ще торік повноваження прокуратури було скорочено в кілька разів.
Якщо пригадуєте, я був співавтором закону, який позбавив прокуратуру тих функцій, якими вона користувалася ще з радянських часів. Наприклад, істотно зменшилися важелі впливу прокурора, пов’язані саме зі здійсненням власне загального нагляду: акти прокурорського реагування мінімізовані до одного — подання. До того ж якщо раніше прокурор мав право втручатися в роботу будь-якої комерційної структури, на свій розсуд призначати перевірки, то з ухваленням нового закону для їх проведення необхідна обгрунтована постанова, яка може бути оскаржена вищому прокуророві або в суді. Ми фактично урівняли прокуратуру з іншими державними органами. Якщо прокурор із чимось не згоден, він повинен звертатися до суду. Тобто всі спірні питання, в яких задіяна прокуратура, вирішуються тепер виключно в судовому порядку. Повірте, це значно зменшило вплив цього інституту на бізнес.
Разом з тим залишилися деякі питання, які ми могли би обговорити з експертами. Для того щоб це зробити, нам потрібен певний законопроект, з яким можемо працювати.
— Наскільки мені відомо, в прокуратурі не дуже добре сприймають ці зміни — перш за все скорочення повноважень...
— Тому я і пропоную, щоб під час обговорення законопроекту ми залучали якнайбільше представників прокуратури, народних депутатів. Ми повинні обговорити все публічно, визначити, що хочемо змінювати, а що на цьому етапі змінити поки що не можемо. Залучення широкого кола експертів до обговорення сприятиме тому, що ми зможемо знайти консенсус і внести до ВР законопроект, який підтримуватимуть, зокрема, і прокурори.
До речі, якщо ви пригадуєте, законопроект, який ми внесли минулого року, отримав стовідсоткову підтримку Генеральної прокуратури, незважаючи на те, що він зменшував повноваження наглядового органу. Тому саме в конструктивній співпраці я й бачу прогрес майбутнього законопроекту.
— Під час зустрічі з керівником директорату з прав людини Кристосом Джакомопулосом, в якій ви брали участь, було обговорено ситуацію зі станом виконання Україною рішень Європейського суду з прав людини. Чи залишається тенденція до збільшення скарг українських громадян у Страсбург?
— Дійсно, директорат з прав людини занепокоєний кількістю заяв від громадян нашої держави до ЄСПЛ. Разом з тим переважна більшість цих скарг надійшла за останні 4—5 років. Щодо більшості з них уже прийняті рішення, серед яких у таких знакових, як «Харченко проти України», «Меріт проти України». Показово, що всі ці рішення стосувалися строків перебування під вартою, поводження із затриманими особами, іншими порушеннями прав людини під час кримінального провадження. Загалом це скарги, пов’язані із застосуванням радянського Кримінально-процесуального кодексу, яким більш ніж півстоліття користувалась Україна.
Відзначу, що й представники ДПЛ, зокрема його керівник К.Джакомопулос, із розумінням поставилися до того, що скоро «питома вага» скарг до ЄСПЛ, пов’язаних саме з триманням під вартою, строками розгляду справ, поводженням із затриманими й засудженими в Україні, зменшиться. Адже був прийнятий КПК, який наприкінці минулого року набув чинності та який демократизує кримінальний процес. Фактично його норми унеможливлюють у подальшому всі ті порушення, на які скаржилися наші громадяни. Тому з великою долею ймовірності беруся прогнозувати, що незабаром кількість таких скарг повинна суттєво зменшитись.
Думаю, що в червні, коли відбудеться засідання Комітету міністрів РЄ, на якому буде обговорюватися звіт про виконання Україною рішень ЄСПЛ, ми зможемо подати певну позитивну статистику та звітувати про вжиття дієвих заходів загального характеру. Сподіваюся, продемонструємо, що реформування кримінального процесуального законодавства, наближення його до європейських стандартів сприяло зменшенню кількості скарг наших громадян до ЄСПЛ. Тому я з оптимізмом дивлюся на зустріч, яка відбудеться в червні.
Матеріали за темою
Строки подачі та зміст апеляційної скарги
19.03.2024
З політичної карти світу зникне Індія
06.09.2023
Коментарі
До статті поки що не залишили жодного коментаря. Напишіть свій — і будьте першим!