Розібратися з фундаментом

Нардепи з’ясують, як у законодавчу шпарину проліз готель, і спробують захистити аграріїв від рейдерів

Чи можна вважати реконструкцією перетворення дитячого садка на 9-поверховий готель? Закон начебто не вбачає в цьому проблем. Але народні депутати — «антикорупційники» зацікавилися такими будівельними метаморфозами та припускають, що без стимулювання тут не обійшлося.

До практичних проблем

Перш ніж затвердити порядок денний, Комітет Верховної Ради з питань антикорупційної політики обговорив проблему можливої корупції в Київській міській державній адміністрації.

Нардеп Вікторія Сюмар розповіла про звернення групи мешканців: «Ідеться про видачу дозволів на будівництво без належних документів і забудову в центрі столиці», — стисло пояснила суть проблеми член комітету.

Тож виникла пропозиція запросити представників столичної адміністрації, аби з’ясувати, «що їх сподвигло видавати дозволи на будівництво без належних документів і до чого це врешті призводить». «Це точно не поодинокий випадок, але, можливо, треба відгукнутися», — наполягала нардеп.

Свою поінформованість стосовно масштабів хабарництва продемонстрував і Анатолій Бурміч. «У нас у ВР створена тимчасова слідча комісія щодо таких зловживань. Навіть при минулій владі, яку всі ми колись так сварили, хабар за видачу одного квадратного метра становив $3—5. А сьогодні він доходить до $12!» — обурювався нардеп.

Своєю чергою В.Сюмар запропонувала запросити на засідання комітету не лише представників КМДА, а й Державної архітектурно-будівельної інспекції. Мовляв, саме вони видають містобудівні умови, і «обілечують», як сказав А.Бурміч, теж саме там.

«Ідеться про одну з центральних вулиць, де видали дозвіл на будівництво 9-типоверхового готелю замість маленького двоповерхового садочка компанії, яка не має права власності на ділянку», — уточнила деталі В.Сюмар.

У результаті проблему зголосилися обговорити на найближчому засіданні комітету.

Несмішні реалії

«Люди придбали дитсадочок, і ДАБІ дав дозвіл реконструювати його в 9-поверховий готель, ще й розширити», — обурилася В.Сюмар. «Насправді це законодавча дірка, і так дійсно можна. Будь-яка реконструкція може полягати у тому, що будівля зноситься до фундаменту, на якому вже можна зводити що завгодно. За законодавством це називатиметься «реконструкція», — роз’яснила містобудівні реалії Галина Янченко. — Тому тут немає нічого смішного. Це сумно».

Саме КМДА дало дозвіл на проведення будівельних робіт, наполягала В.Сюмар, мовляв, якраз тут ніякої «дірки» нема, а «є пряме порушення закону». «Бо перший раз без землі їм відмовили, а через 2 місяці цей дозвіл дали на підставі тих самих документів, без жодних рішень Київради», — резюмувала вона.

Тим часом Г.Янченко поділилася з комітетом новиною: зусилля щодо антирейдерської ініціативи (№5141, який пропонує позбавити Агентство з розшуку і менеджменту активів продавати активи до рішення суду) оцінили не лише бізнесмени й депутати, а також Національна асоціація адвокатів України. Тож автор проекту закликала комітет зібратися додатково, аби дати раду цьому проекту. Тоді він матиме шанси потрапити до сесійної зали в останній пленарний тиждень перед відпусткою. «Інакше ця реформа відкладеться щонайменше на 2 місяці. Що трапиться за цей час, можна лише уявити. Наприклад, в аграрній сфері, адже з 1 липня у нас відкрився ринок землі», — пояснювала свою пропозицію нардеп.

Далі вона змалювала ймовірний сценарій рейдерства із застосуванням уже відпрацьованої схеми: накладання арештів на ділянки, паї та реалізація чужого врожаю і землі через АРМА. «Можемо тільки здогадуватися про масштаб тієї катастрофи, яка буде наближатися», — описувала наслідки зволікання Г.Янченко.

На підмогу прийшов Олександр Ткаченко. Адже парламентарії неохоче приставали на ініціативу змінювати плани. «Цей тиждень присвячений роботі в комітетах. Це наш прямий обов’язок цього тижня», — нагадав він колегам.

У результаті комітет все ж підтримав пропозицію зустрітися, і також запросити до обговорення представників АРМА та Міністерство юстиції. Утім, песимісти переймалися, що правок щодо проекту може бути несподівано багато, кворум не збереться, тож і всі зусилля будуть марними.

Надто загальна норма

Розглядаючи законопроекти на предмет корупційних ризиків, дискусія несподівано розгорнулася навколо урядової ініціативи №4428 («Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань міжнародного судового співробітництва»).

Згідно з проектом «видані органами іноземних держав документи не визнаються і не тягнуть визнання правових наслідків в Україні, якщо їх зміст явно не сумісний з основами правопорядку України». Анастасія Радіна висловила зауваження: абсолютно не зрозуміло, хто і яким чином має визначати — той чи інший документ відповідає основам публічного порядку в Україні чи ні.

«Якщо ми не знаємо, хто може визначати, це може бути хто завгодно. Потрібно вказати хто це має бути, інакше це корупційний ризик», — спонукав А.Бурміч. Проте головуюча наполягала: норма настільки загальна, що говорити про корупційний ризик важко.

«Так свідоцтво про смерть або про право власності не може суперечити правопорядку в Україні при жодній долі фантазії», — наводила як приклад вона. А О.Ткаченко повідомив, що «на законодавчому рівні взагалі не закріплено терміну «основа правопорядку».

Кому вигідні додаткові умови

Не здався нардепам однозначним у контексті корупційних ризиків і проект «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо дерегуляції трудових відносин» (№5388).

А.Бурміч обурився, що ініціатива звужує права працівників. Мовляв, їх можна буде звільняти не тільки за трудовим кодексом, а вкладати інші підстави для звільнення у трудовий договір. «Також пропонується скасувати для деяких працівників випробувальний термін. Уважаю це може вести до зловживань і корупційних ризиків», — додав він.

Народний обранець наполягав, що можливість внесення підстав для звільнення у трудовий договір суперечить законодавству про працю. «Це звуження змісту й обсягу конституційного права кожної людини на працю», — пояснював А.Бурміч. «Сторони справді можуть дійти згоди щодо додаткових умов. Я не розумію, у чому проблема?» — намагалася допомогти колезі по комітету висловлюватися точніше А.Радіна.

«Це про вільне воєвиявлення сторін, — долучився до дискусії О.Ткаченко. — Ми надаємо сторонам змогу самостійно домовлятися про додаткові підстави для звільнення, тобто розширюємо, а не звужуємо права».

Звісно, якщо говорити про контракти відомих спортсменів, артистів, юристів, то вони, дійсно, можуть диктувати свої умови та визначати в контракті додаткові підстави для звільнення. Утім, по відношенню до переважної більшості громадян такі умови застерігатиме хіба що роботодавець, і тлумачити це як розширення права працівників бути звільненими можна хіба що від спеки, що наразі стоїть на дворі.

Утім, нардепи не побачили в проекті корупційних ризиків. Олексій Жмеренецький зауважив, що деякі питання хоч і не зовсім у компетенції комітету, та він поділяє острах А.Бурмича. Адже, коли укладається договір між роботодавцем і працівником, перший перебуває в кращій позиції, і додаткові умови, швидше за все, будуть вигідні саме йому.

Загалом тиждень діяльності в комітетах нардепи розпочали якось мляво й більше шукали причин, аби відкласти роботу на потім. Напевне, літо — не той період, що спонукає до напруженої праці, навіть у віддаленому режимі.