Прогулянки зі штрафами

У рейтингах міст світу за рівнем життя Сінгапур зазвичай завжди займає перші місця. У той же час його називають «містом штрафів». І недосвідчений турист може легко розлучитися не з однією сотнею місцевих доларів.

Розквіт цієї території стався за чотири десятки років, як стверджується, завдяки прем’єр-міністру Лі Куан Ю. Правда, методи його вельми спірні. Наприклад, політик писав: «Почніть із того, що посадіть трьох своїх друзів. Ви точно знаєте за що, і вони теж».

Його методи дозволили практично побороти корупцію. Не в останню чергу завдяки тому, що громадян привчили до законослухняності. Тому сьогодні головний стереотип про Сінгапур — територія заборон. Футболки та чашки з їх перерахуванням — популярний місцевий сувенір. Але зовсім вже божевільних заборон немає: не курити, не їсти, не пити — штраф $1000, $500...

Наприклад, зрозуміло, чому не можна переходити дорогу в недозволеному місці або кидати на вулиці недопалки та обгортки. До речі, якщо за останнім заняттям спіймають кілька разів, доведеться надіти помаранчеву футболку з написом «Я насмітив» і старанно попрацювати мітлою.

Але ось заборони годувати птахів або жувати жуйку — і навіть просто ввозити її в країну — викликають подив. І вже зовсім вторгненням у приватне життя видається штраф за ходіння голяка у власному будинку. Тим, хто розгулює по квартирі в чому мати народила, доведеться за це заплатити, а при «рецидивах» — відсидіти у в’язниці. Про порушення зазвичай повідомляють пильні сусіди. Та й на вулицях — чимало камер спостереження.

Прикметно, що в Сінгапурі до сих пір є тілесні покарання, правда, тільки для чоловіків до 50 років. Не скасована і смертна кара.