Акцент на «тільки»

Неоплачені частки статутного капіталу не можуть ураховуватися при визначенні кворуму загальних зборів учасників ТОВ

Хоча рішення КС від 5.02.2013 №1-рп/2013 не дало прямої відповіді на питання щодо визначення кількості голосів учасників товариства з обмеженою відповідальністю, які не внесли вкладу до статутного капіталу в установлений строк (про це «ЗіБ» писав у №7/2013), поглиблений аналіз змісту документа дає зачіпки для формування однозначної правової позиції стосовно виходу із, здавалося б, патової ситуації.

Офіційна позиція

Конституційний Суд у рішенні у справі за зверненням ТОВ «Ліхтнер Бетон Львів» роз’яснив, що положення ч.4 ст.58 закону «Про господарські товариства» від 19.09.91 №1576-XII (з наступними змінами, згідно з якими «учасники мають кількість голосів, пропорційну розміру їх часток у статутному капіталі») треба розуміти так, що при визначенні повноважності загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю та результатів голосування враховується кількість голосів учасників, визначена пропорційно розміру їх часток у статутному капіталі, що встановлений статутом товариства, незалежно від вартості реально внесених (сплачених) ними вкладів тільки протягом першого року з дня державної реєстрації ТОВ.

У п.3.2 мотивувальної частини рішення зазначено, що законодавець імперативно врегулював питання щодо строку сплати статутного капіталу (внесення вкладів до статутного капіталу) учасниками — до закінчення першого року з дня державної реєстрації товариства (абз.1 ч.3 ст.144 ЦК, ч.1 ст.52 закону). Цей строк надається для поступового виконання кожним учасником свого корпоративного обов’язку перед товариством щодо формування статутного капіталу (пп.1, 2 ч.1 ст.117 ЦК, абз.3 ч.3 ст.88 ГК, п.«б» ст.11 закону). Формування учасниками статутного капіталу є їх юридичним обов’язком перед товариством. Отже, до закінчення першого року з дня державної реєстрації останнього розмір часток кожного з учасників установлюється виключно статутом.

Таким чином, протягом першого року з дня державної реєстрації ТОВ його учасники мають кількість голосів, пропорційну розміру їх часток у статутному капіталі, незалежно від факту повного чи часткового внесення (сплати) вкладів. Питання щодо визначення кількості голосів для повноважності загальних зборів товариства та результатів голосування за прийняття їх рішень у разі, якщо протягом першого року з дня державної реєстрації товариства учасник не виконав свого обов’язку стосовно формування статутного капіталу, а загальні збори товариства не прийняли передбачених ч.3 ст.144 ЦК і ч.2 ст.52 закону рішень, відповідно до пп.7, 8 ч.1 ст.92 Конституції підлягає законодавчому врегулюванню.

Таким чином, положення ч.4 ст.58 закону слід розуміти так, що при визначенні повноважності загальних зборів учасників товариства та результатів голосування за прийняття їх рішень ураховується кількість голосів учасників, визначена пропорційно розміру їх часток у статутному капіталі, що встановлений статутом товариства, незалежно від вартості реально внесених (сплачених) ними вкладів тільки протягом першого року з дня державної реєстрації.

Диявол — у дрібницях

Акцент на слові «тільки» в резолютивній та мотивувальній частинах рішення свідчить про тлумачення ч.4 ст.58 закону «Про господарські товариства» як такої, що встановлює залежність між вкладом до статутного капіталу та часткою учасника в статутному капіталі, зафіксованою в статуті, з одного боку, і строком внесення (сплати) вкладів — з другого. У межах річного строку з дня державної реєстрації товариства кожен учасник має кількість голосів, пропорційну розміру частки в статутному капіталі, незалежно від вартості реально внесених вкладів. Такий самий підхід повинен застосовуватися за аналогією права й у випадках, коли йдеться про додаткові вклади до статутного капіталу.

На жаль, КС не дав у рішенні прямої відповіді на запитання про те, як має визначатися кількість голосів тих учасників, які не внесли вкладів після спливу першого року з дня державної реєстрації товариства, якщо загальні збори учасників товариства не прийняли рішень, передбачених ч.3 ст.144 ЦК і ч.2 ст.52 закону, відзначивши лише, що це питання підлягає законодавчому врегулюванню. Проте навіть таке рішення дає змогу дійти висновку, що після року кількість голосів учасників залежить від їхніх реальних вкладів. Й ось чому.

Закон імперативно врегулював питання щодо дій ТОВ у разі невнесення (неповного внесення) учасниками своїх вкладів до закінчення річного строку. Згідно з ч.3 ст.144 ЦК, ч.2 ст.52 закону загальні збори учасників товариства приймають одне з таких рішень:

• про виключення зі свого складу тих учасників, які не внесли (не повністю внесли) свої вклади, та про визначення порядку перерозподілу часток у статутному капіталі;

• про зменшення статутного капіталу та про визначення порядку перерозподілу часток у статутному капіталі;

• про ліквідацію товариства.

Зазначена норма є імперативною, а отже, її виконання вимагає від товариства прийняття одного з трьох рішень, наслідками яких є, відповідно, припинення участі в товаристві учасника-боржника або припинення його обов’язку щодо сплати вкладів (через зменшення статутного капіталу на суму боргу або припинення товариства). Імперативність цієї норми зумовлена суспільною значущістю цього питання. Якщо учасник не вніс вкладу, порушуються не тільки інтереси товариства та його учасників, які сплатили вклади повністю, а й інтереси кредиторів та контрагентів товариства, які зацікавлені в його діяльності. Невнесення вкладу є порушенням не лише обов’язків перед товариством, але й зобов’язань публічного характеру, які учасники взяли на себе під час створення юридичної особи. Товариство зобов’язане дбати про те, щоб заявлений статутний капітал не був меншим, ніж вартість його активів.

Водночас вирішення будь-якого з питань, передбачених ч.3 ст.144 ЦК, належить до компетенції загальних зборів учасників. У свою чергу повноважність зборів залежить від кворуму (більше як 60%), а кворум — від кількості голосів учасників, які з’явилися. Таким чином, вирішення будь-яких питань, передбачених ч.3 ст.144 ЦК, потребує відповіді на питання, як визначаються голоси учасників товариства, які не сплатили вкладів після закінчення річного строку.

Неоплачений не враховується

З правової позиції КС про те, що при визначенні повноважності загальних зборів учасників товариства враховується кількість голосів учасників, визначена пропорційно розміру їх часток у статутному капіталі, незалежно від вартості реально внесених (сплачених) ними вкладів тільки протягом першого року з дня державної реєстрації товариства, випливає логічний висновок, що після завершення річного строку кількість голосів учасників, які не внесли (не сплатили) вкладів, не може бути пропорційною розміру часток у статутному капіталі. Єдиний орган конституційної юрисдикції застосовує обмежувальне тлумачення та звертає на це увагу словом «тільки».

Отже, визнання за учасниками товариства права голосу «неоплаченими» протягом року частками в статутному капіталі прямо суперечить позиції Суду. Із цього випливає, що такі частки не можуть ураховуватися при визначенні кворуму загальних зборів, зокрема й вирішенні питань, передбачених ч.3 ст.144 ЦК.

Зважаючи на принцип залежності частки в статутному капіталі від вкладів, а голосів — від частки, кількість голосів учасників, які не сплатили вкладів (додаткових вкладів) повністю протягом року, повинна визначатися за тими ж правилами, тобто залежно від реально внесених вкладів.

Інше розуміння позиції КС призвело б до неможливості виконання товариством імперативних вимог ч.3 ст.144 ЦК, неможливості застосування принципів справедливості, добросовісності та розумності, на яких грунтуються приватноправові відносини та не усунуло б проблем правозастосування, які були предметом конституційного звернення.