Домашня праця — глобальне та трудомістке явище, вважають нардепи. Тому краще її доручити фахівцям — домашній прислузі, яка пригляне і за чужим домом, і за собою також.
Таку ідею закладено до проекту «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо регулювання праці домашніх працівників» (№5695).
Законодавчу ініціативу традиційно пояснюють турботою про права обслуговуючого персоналу, гідні умови їх праці і навіть захист від дискримінації, насильства та втручання в особисте життя. Втім, реалізація цих благих намірів скоріше погіршує нинішні умови та захищає гаманець роботодавця.
Наприклад, автори пропонують не обтяжувати господарів страхуванням прислуги, а надати останній право самостійно сплачувати внески. Мовляв, все одно ніхто не реєструє домашніх працівників та не сплачує за них ЄСВ. Відповідно, виплати, пов’язані з тимчасовою непрацездатністю чи нещасним випадком, перекладаються на державні фонди — якщо працівник про себе подбав і сплатив 22% ЄСВ від отриманої зарплати. А як ні, то й ні.
До речі, хоча розмір ЄСВ виглядає однаково для домашніх та найманих працівників, на руках у них залишатиметься різна сума. Бо за найманих працівників платить роботодавець (220 грн. на кожні 1000 грн. зарплати). Якщо ж господар доплатить ці самі 220 грн. домашньому працівникові, останній буде винен державі 268,4 грн. ЄСВ, не кажучи про податок на доходи, який також буде більшим, ніж у «найманця».
Також із господарів знімається обов’язок із забезпечення належних і нешкідливих умов праці. Про це має дбати також домашній працівник, а роботодавець — тільки за справність пилососа, швабри чи плити.
Не платитимуть такі роботодавці й штрафи за найм прислуги без трудового договору. Хоча зобов’язані повідомити про прийом на роботу та звільнення домашнього працівника.
Усі питання робочого часу по суті вирішуються у договорі. Тобто можна заздалегідь обумовити надурочні роботи, працю у вихідні, чергування тощо та «договірну» оплату за них. Бо підписав, отже, погоджується.
При цьому господар може звільнити прислугу, зокрема, за погану вечерю, бо це загрожує здоров’ю членів домогосподарства. А весь захист від насильства полягає в праві працівника звільнитися з роботи. Про якусь обов’язкову компенсацію за розірвання договору не згадується.
Що саме в цьому проекті має переконати наших громадян не їхати за кордон та прислужувати іноземцям, а працювати на українського господаря, залишається нез’ясованим. А пікантності цій ініціативі додає підпис під нею голови Комітету Верховної Ради з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів Галини Третьякової із фракції «Слуга народу».
.
Матеріали за темою
Коментарі
До статті поки що не залишили жодного коментаря. Напишіть свій — і будьте першим!