Перспективи для підприємців

Від рейдерства держава перейшла до об’єднань і поглинань - ТПП

Парламентарі в тимчасовій спеціальній комісії з питань захисту прав інвесторів дбають лише про потужні компанії, силовики витіснили з ринку охоронців, зміна підслідності у зв’язку з появою Бюро економічної безпеки не приведе до помітних результатів. Якщо не хочете, щоб майно продали, не передавайте його в Національне агентство з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів. Про це говорили на форумі Асоціації адвокатів України.

ТСК для великих гравців

Під час форуму Business Protection 2021 — A2B Forum, організованого ААУ, провідні юристи, влада й експерти обговорили внутрішні та зовнішні загрози бізнесу та спробували дати відповідь на запитання, як можна захистити підприємців у сучасних реаліях.

Серед загроз, що з роками не втрачають своєї актуальності, як зазначила президент Асоціації адвокатів України Зоя Ярош у своїй вітальній промові, проблеми з державними та контролюючими органами й навіть дії партнерів по бізнесу.

Член комітету Верховної Ради з питань правової політики Денис Маслов репрезентував результати роботи зазначеної ТСК, створеної рік тому. Він відзначив, що 13 народних обранців, які ввійшли до складу комісії захищають не тільки закордонних інвесторів. Усього за час роботи ТСК отримала 48 звернень від бізнесменів, з яких прийняли до розгляду 16, відновивши при цьому для підприємців понад 5 млрд грн.

Серед справ — допомога виробникам жувальної гумки, котрі 7 років сперечалися з податковою за відшкодування $1 млн, та компенсація $170 млн європейському логістичному оператору, який купив землю під будівництво офісного центру на Київщині, та не домігся дозволу від чиновника на етапі погодження містобудівної документації.

Проте, схоже, учасників форуму не задовольнили здобутки ТСК. Від Д.Маслова очікували, по-перше, більше справ, а по-друге, з його доповіді не випливало, що долею малого бізнесу також стурбовані. «Ми не можемо проробити всі проблеми», — відповів нардеп.

Перехід від рейдерства на новий рівень

Перший віце-президент Торгово-промислової палати України Михайло Непран розпочав свою доповідь з історії про те, що силовики витурили з ринку охоронні агентства. Мовляв, директор однієї з таких структур скаржився, що справи в нього йдуть погано. М.Непран зазначив, що нині ситуація взагалі вийшла на новий рівень: «З рейдерства ми переходимо до поглинань і об’єднань». Варто розробляти цивілізовані правила та грати за ними, адже між конкуренцією та об’єднанням і поглинанням дуже тонка грань, зазначив спікер.

Проте часто сам бізнес не готовий сідати за стіл переговорів і домовлятися. Тож поки ТПП витратила півроку на ритейлерів та Антимонопольний комітет, що на них тисне, над країною вже повисла нова загроза. Чи буде торговельна війна з Білорусією, з якою країна припинила авіасполучення? Завтра українські експортери отримають юридичні проблеми, прогнозував доповідач, говорячи про можливу торговельну війну: можливо, товари не розмитнюватимуть, і вони простоюватимуть на кордоні.

Серед основних факторів, що негативно впливають на підприємців — непослідовність прийняття рішень (як приклад — зняті Кабміном податкові перевірки бізнесу, анонсовані урядом на початку пандемії) та ручне регулювання цілого ряду питань, при якому реалії ведення бізнесу просто не враховуються, повідомила заступник директора Європейської бізнес-асоціації Ярослава Савастєєва. Вона зазначила: оцінка бізнесу не дотягує навіть до трійки.

Креатив, що породжує БЕБУ

Керуючий партнер ЮК AMBER Семен Ханін доповів про перспективи роботи для бізнесу з приходом нового органу — БЕБУ, що має запрацювати з 26 вересня. «За законами Мерфі, усі події завжди розвиваються від поганого до гіршого, — розпочав він. — Тож бізнес заздалегідь готується до нового закону, а наші креативні органи досудового слідства уже напрацьовують практику, як його обійти».

Так, в одному з регіонів України «організація, яку сміливо можна називати «Союзом богатых и умных», за внесеною в ЄРДР справою щодо контрабанди сильнодіючих речовин без ухвали слідчого судді зайшла з негайним обшуком на підприємство, що торгує зубочистками, де вилучила весь товар для проведення експертизи під процесуальним керівництвом чомусь воєнної прокуратури, розповів спікер.

«Через 4 дні, згадавши про законодавство, вона звернулась до слідчого судді районного суду за легалізацією обшуку, і суд, звичайно, їм таку легалізацію дав. Найстрашніше та найсмішніше, що, наприклад, скарга до Вищої ради правосуддя призвела лише до відповіді, що «ми не згодні із судовим рішенням», — повідомив партнер AMBER.

Експерт зазначив, що закон, який передасть новоствореному органу велику кількість статей Кримінального кодексу, нині породжує в думках правоохоронців такі креативні речі, які впору подавати на Оскар.

«В іншому регіоні країни «Союз богатых и умных» уніс до ЄРДР таке: ч.3 ст.191 Кримінального кодексу, «за фактом привласнення ПДВ шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчинене за попередньою змовою групою осіб». Цікаво, а податок на прибуток можна привласнити, чи лише ПДВ? І як пройшло привласнення — підприємство просто підмінило реквізити, і всі сплачували цей податок на користь підприємства, замість бюджету?» — спікер наголосив, що незалежно від усіх змін, залишивши хоч одну статтю органу досудового слідства, там все одно знайдуть можливість «приділяти увагу бізнесу».

Наприклад, законопроектом про внесення змін до адміністративного та кримінального законодавства щодо запровадження діяльності БЕБУ (№3959-1), прийнятим у першому читанні, передбачається внести нові статті до КК, серед яких ст.222² — «Шахрайство з податком на додану вартість».

У даній редакції стаття узагалі не може бути застосована, зазначив С.Ханін, адже «бюджетне відшкодування» жодним чином не стосується бюджетних коштів. Це переказування власних коштів підприємства з одного рахунку на інший, процес, який адмініструє податкова. «Нехай це не зрозуміло законодавцям, але ж це не буде зрозуміло ні слідчим, ні прокурорам, ні суддям, які будуть на конференціях із нами згодні, а в процесі будуть казати: «Я почула вашу думку», — наголосив партнер AMBER. Мовляв, стаття, в якій закладене фактичне її незастосування, буде прекрасно застосовуватися (див. також «Посягання на бюджет», «ЗіБ». — Прим. ред.).

У підсумку, експерт зазначив, що приклад навіть однієї цієї статті — показник низького рівня якості підготовки законопроектів: «Законодавчі новації та зміна підслідності не приведуть до жодних помітних результатів. Потрібно зробити так, щоб системним і найбільшим порушником закону не був правоохоронець — тоді держава матиме гідний імідж не лише для іноземного споживача, а й для внутрішнього».

«От ви одну спілку багатих і розумних згадували. То потрібно йти до кінця, і казати, що зараз проводиться реформа Служби безпеки. Ми повністю забираємо економіку у СБУ, і робимо з нього орган, направлений на боротьбу з тероризмом і контррозвідкою, аби ніхто не їздив не забирав зубочистки», — апелював адвокату Д.Маслов.

С.Ханін зазначив, що конкретно до нього адвокатське середовище ставиться з великим позитивом, та був змушений наголосити: «Уже сьогодні деякі правоохоронні органи вносять таку кількість справ щодо фінансування тероризму, які ви в них не заберете, що в перерахунку на притягнутих контрагентів з тимчасовими обшуками й допусками, у нас більш як півкраїни фінансує тероризм. А це вже, як на мене, політика».

30% шкоди від правоохоронців

Керуючий партнер АО «Домінанта» Віталій Грицик у свій день народження виступив з доповіддю щодо міжнародного структурування бізнесу як ефективного способу захисту. Він розповів про переваги реєстрації материнської компанії в Об’єднаних Арабських Еміратах, а також зазначив, що в Україні сутички між акціонерами часто закінчуються тим, що на підприємство вриваються озброєні люди, і досить часто це виглядає, як рейдерське захоплення. Або ж акціонери вирішують неузгодженості між собою в Лондонському арбітражному суді.

Модератор першої сесії, ID Legal Group Анна Ігнатенко зазначила, що після доповіді В.Грицика захотілося стати податковим резидентом в Еміратах.

У кулуарах форуму «ЗіБ» поспілкувався з С.Ханіним. Співрозмовник зазначив, що насправді законодавство в нас не гірше, ніж в іншій країні, та наша біда в тому, що державний апарат застосовує його так, що від того виходить більше шкоди, ніж користі. «От, наприклад, ОАЕ, Дубай, надзвичайне місто, побудоване а пісках. Порівняймо рівень життя там із благополучною Україною, з її морями, річками, лісами й корисними копалинами. До речі, видобуток нафти в Еміратах далеко не є основою держбюджету. Тож за такими непрямими ознаками можна дуже легко зрозуміти, що є проблема. Як це не дивно, на жаль, до влади не приходять кращі з найкращих».

Радник практики безпеки бізнесу Juscutum Станіслав Борис під час доповіді щодо оцінки бізнесом антирейдерської політики держави повідомив, що 30% шкоди бізнесу завдають саме правоохоронці. Він пригадав нещодавнє рейдерське захоплення ринку «Столичний» та реакцію міністра юстиції Дениса Малюськи, який сказав, що «ринком керували бандити, але прийшли інші, тож хай тепер будуть нові».

АРМА просить нових коліс

Заступник голови АРМА Володимир Павленко, котрий виступав наприкінці першої сесії форуму, вирішив спочатку відповісти попереднім спікерам одним махом. Він нагадав, що АРМА лише 5 років. М.Непрану він повідомив: якщо той має якісь підозри щодо роботи органу, то «підозри в прокурора», а звернувшись до С.Ханіна, зазначив, що, аби не «йти від поганого до найгіршого, в АРМА є план». Мовляв, на інших коліях орган, який він очолює, також потребує й інших коліс.

Представник АРМА наголосив: якщо хтось не хоче, щоб землю продали, не треба передавати її в агентство, адже в нього немає опції зберігання активів. Мовляв, опція зберігання хороша ідея, але її втілення потребуватиме додаткового фінансування з бюджету. Тож, поки керувати активами неможливо, землі «Ашану» просто продали, адже ніхто не хотів будувати на арештованій землі, у той час як управління землею для АРМА зараз заблоковане.

Д.Маслов розповідав, що «дика ситуація», в яку, за його словами, потрапила французька корпорація «Ашан», яка начебто купила 27 га землі в Одеській області, завершилася для підприємців кримінальною справою, арештом ділянки та її передачею Агентству з розшуку та менеджменту активів, де землю, придбану за 200 млн грн., продали за 8 млн. Народний депутат наголосив, що такі речі не лише руйнують репутацію країни, а й призводять до втрати щорічних податкових надходжень (близько 140 млн грн.), які б Україна отримала в разі будівництва сучасного торговельно-офісного комплексу.

«Б’ють по болючому. Я не можу промовчати, — відреагував В.Павленко. — «Ашан» купував не землю — він купив корпоративні права. Але основна проблема в тому, що земля була вкрадена в держави, в аграріїв». — «А чому ви продали її майже у 20 разів дешевше?» — переймався Д.Маслов. «Її продали не ми. Я працюю в АРМА 1,5 року», — відповів представник агентства, ніби з приходом кожного нового чиновника всі дії його попередників «обнуляються».

В.Грицик висловив думку, що корпорація має перевагу звернутися у міжнародний арбітраж, аби стягнути з України всі ризики, які їм не вдалося перекрити в країні.

Також під час своєї промови В.Павленко зазначив, що управління акціями для АРМА нині також недоступне. Мовляв, управитель повинен мати змогу голосувати цими акціями, інакше який сенс у такому управлінні. Як приклад, спікер навів один «небезпечний інцидент»: агентству передали акції облгазу, але оскільки його акціями голосувати не можна, це впливає на відсоткові ставки інших акціонерів.

Третя законодавча зміна, якої потребує орган, стосується прав покупців арештованих активів. «Чому АРМА продає дешевше, ніж на базарі? Тому що потім покупцю треба іти до суду, і не факт, що там знімуть арешт для нового власника. Адже ніде не прописано, що він є добросовісним набувачем». Тож незахищене майно неможливо продати по ринковій ціні. В.Павленко наголосив, що законодавство про АРМА має стати наближеним до реалій. «Останні 1,5 року АРМА нікого не ґвалтувала», — резюмував він.

Старатися тут і зараз

У підсумку учасники першої сесії форуму зголосилися, що в боротьбі за права підприємців варто не опускати руки, старатися, і все буде добре. Проте це не точно.

Так, один зі спікерів на певний час затримався у кулуарах форуму після сесії, розмістившись зі своїм мобільним пристроєм за дальнім столом у холі, де проходив захід, брав участь у зум-конференції. «ЗіБ» поцікавився, що за подія змусила першого віце-президента ТПП старатися тут і зараз, і залишитись: «Зустріч із Міністерством закордонних справ, заступником міністра Дмитром Сеніком. Ми саме розмовляли про економізацію зовнішньої політики, про співпрацю міністерства і ТПП щодо просування українського експорту. Це питання, де ми співпрацюємо. І вони і ми хочемо, щоб український експорт розширювався, щоб розширювалися ринки. Тому що без надходження валюти не буде стабільного курсу», — повідомив представник палати.

Він також розповів, що от-от повернулася велика делегація з Узбекистану, до 40 осіб, до якої також увійшли представники індустріальних регіонів — Запорізької й Дніпропетровської областей. І що старі ринки часів Радянського Союзу цікаві якраз тим, що дають можливості більш широкої співпраці щодо експорту та імпорту товарів. Також саме зараз обговорюється участь України у виставці Експо-2020, яка не відбулася минулоріч, і цього року буде проводитись у Дубаї.

«У нас хороше законодавство. Питання — до реалізації, — зазначив М.Непран. — Наприклад, створили таку структуру, яка є в більшості країн, як Експортно-кредитне агентство. Ми маємо великі сподівання, що воно активніше запрацює, і це вже буде більш конкретна допомога саме експортерам. ЕКА — це й можливість спільного кредитування, страхування, гарантії. Дуже багато інструментів, які можуть зробити життя експортера комфортнішим і легшим. Адже, коли йде боротьба за ринки, це не лише співвідношення ціни та якості, а ще й те, що називається державним лобізмом і супроводом, можливості, які дають саме державні установи. Коли, наприклад, кредитують ризики, або дають пільгові кредити».

Щодо презентації заступника керівника АРМА М.Непран зазначив, що вона абсолютно виважена й логічна. «Далі справа за досвідом та її практичною реалізацією», — висловив сподівання представник ТПП.