Якщо санкція передбачає альтернативне покарання, суддям часто дорікають у надмірній м’якості чи суворості. Натомість й відсутність «вилки» можна тлумачити як порушення прав особи.
Принаймні, другий сенат Конституційного Суду, який сьогодні, 26 травня, проводить слухання, вбачає підстави для того, аби проаналізувати ст.485 Митного кодексу на предмет її відповідності Конституції. Адже нею передбачений штраф за заявлення у митній декларації неправдивих відомостей з метою звільнення чи зменшення розміру митних платежів у фіксованому розмірі — 300% несплаченої суми.
Так, у конституційній скарзі стверджується, що відсутність визначення найнижчої та максимальної межі штрафу не відповідає приписам стст.41, 48, 61 Конституції. На думку автора звернення, неможливість зменшення штрафу, як і відсутність альтернативних видів санкцій «не дають змоги застосовувати цю норму з урахуванням принципу індивідуалізації юридичної відповідальності правопорушника».
Можливо, на таку скаргу автора надихнула позиція КС щодо санкцій за недостовірне декларування, коли Суд визнав установлене покарання неспівмірним із суспільною небезпекою діяння. Проте, в контексті податкових та митних платежів дуже мало шансів переконати КС, що надмірний штраф є необґрунтованим чи посягає на достатній рівень життя (ст.48 Конституції) інших громадян.
.
Матеріали за темою
Волонтерам дозволили ввозити БПЛА
02.03.2023
Під митну справу підводять «нову філософію»
16.08.2022
Пільги на імпорт товарів та авто скасовані
01.07.2022
Коментарі
До статті поки що не залишили жодного коментаря. Напишіть свій — і будьте першим!