Прадавнина на поверхні

ЮНЕСКО надала статус глобальних геологічних парків 7 європейським природним об’єктам. Тепер ця мережа налічує 169 об’єктів у 44 країнах світу.

У геопарку Західна Ютландія в Данії всього близько третини поверхні розташовано на суші, а інша частина — у морі. Він об’єднав 5 заповідників дикої природи, на території яких є більше 90 геологічних та природних об’єктів.

Історія геопарку Озерна система Сайма на сході Фінляндії почалася 20 тис. років тому. З тих пір у цьому районі був ізольований ряд унікальних і таких, що знаходяться під загрозою зникнення, видів.

Два геопарки розташовані в Італії. Аспромонте — це низка гір, хребтів, плато і глибоких долин, висічених унікальними природними водними потоками fiumare. Маелла та Центральних Апеннінах — це 60 гірських піків з перепадом висот від 130 до 2800 м, безліччю річок і озер з винятковим біорізноманіттям.

Геологія геопарка Тюрінгія Інзельберг — Драй Гляйхен у центральній Німеччині документує більше 150 млн років історії Землі — від утворення суперконтиненту Пангея. На його території знайдені викопні рифи — залишки невеличкого острова в існуючому тоді морі Цехштейн.

Історія території Гревена — Козані на півночі Греції ще давніша. Там розташовані скельні утвори, що датуються приблизно мільярдом років.

Гора Святого Хреста на південному сході Польщі в поєднанні з багатовіковим утручанням людини дала багате розмаїття ландшафтів, флори і фауни. Сліди людської діяльності, що налічують 60 тис. років, включають табори неандертальців і печерні системи.