Непрофілактичне покарання за декларування: президентський проект №4651 прийнято за основу

Верховна Рада ухвалила за основу президентський законопроект № 4651 щодо вдосконалення відповідальності за декларування недостовірної інформації та неподання декларації, що за своїм змістом є не стільки до удосконалючим, як посилюючим відповідальність.

Основними новелами проекту № 4651 є збільшення штрафів за неправду в деклараціях. Але поруч з цим, Законопроект передбачає не лише обмеження але і позбавлення волі, як за недостовірне декларування так і за неподання декларації.

І як бонус, законопроект не залишає шансів на звільнення від кримінальної відповідальності  тим хто після вчинення правопорушення щиро покаявся, активно сприяє розкриттю і повністю відшкодував завдані збитки.

Не йдеться про будь яке толерування чи заохочення корупції. Загально відомою аксіомою є те, що корупція руйнує державу з середини і гальмує будь який цивілізаційний розвиток суспільства. На питання слід дивитися з точки зору самої природи покарання, що має на меті не тільки кару, а й виправлення.

Перш за все, декларування недостовірної інформації та неподання декларації не є класичними правопорушеннями що підпадають під визначення корупційного кримінального правопорушення. Все ж слід пам’ятати , що «не задеклароване» ще не є тотожним до «вкрадене».

Якщо розглядати судову систему винятково як механізм покарання, то ми отримаємо доволі примітивну, недолугу  інституцію котра працює у двовимірній системі координат: чорне або біле...

Тож маємо змінити пріоритети з кари на профілактику з покарання на упередження, а міра покарання має бути не тільки співмірною злочину але і, що головне, відповідати характеру злочину. Адже саме характер правопорушення відображає його. Недостовірне декларування це погано, але все ж має  різницю з випадками, коли особа досягає злочинної мети використовуючи ніж, кастет або пістолет… Безглуздо ізолювати від суспільства людину котра за своєю суттю та психологією  не є кримінальником, адже у такому  випадку ми штовхаємо людину, або на неминучу загибель, або на реальний злочинний шлях вже в складі організованої злочинності. Дуже часто, люди котрі волею долі потрапляли за грати абсолютно випадково, проходили «університети» в’язниці та, нажаль, ставати на тяжкий злочинний шлях, котрий до ув’язнення для них був неприродній, та неприпустимий.

Закон і Бізнес