Коли немає єдності судової практики, для прийняття рішення у конкретній справі варто шукати відповіді у найновіших позиціях Великої Палати Верховного Суду.
Питання, які призводять до скасування або зміни судових рішень, а також повернення справ на новий розгляд, обговорювали судді Верховного Суду з колегами із першої інстанції під час семінару «Синергія трьох судових інстанцій як шлях до верховенства права та закону в Україні”, передає «Закон і Бізнес».
«Інколи позивачі оскаржують і протокол, і рішення суб’єкта владних повноважень, акт і розпорядження, наказ про проведення податкової перевірки і податкове повідомлення-рішення. Це неправильно, бо в таких випадках наказ про проведення перевірки чи акт, довідка тощо – це не предмет, а підстава позову. Суд, розглядаючи предмет позову – скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, має аналізувати підставу позову – відповідний протокол. А предметом позову в такому разі є саме скасування рішення суб’єкта владних повноважень», – наголосив у доповіді Секретар Великої Палати Верховного Суду Всеволод Князєв.
Суддя КАС ВС Ян Берназюк, у свою чергу, зазначив,що, на думку суддів, які вирішують спір, немає єдності судової практики, варто шукати відповіді у найновіших позиціях Великої Палати Верховного Суду і посилатися на них при підготовці судового рішення. Судді Верховного Суду при виявленні різної судової практики у подібних правовідносинах користуються процесуальною можливістю і виносять справу на розгляд колегії у складі усієї палати, об’єднаної палати або передають на розгляд Великої Палати.
На семінарі також порушили такі теми:
- скасування судових рішень окружних судів, якими вирішено справу без залучення належного відповідача;
- процесуальна можливість винести справу на розгляд колегії у складі усієї палати, об’єднаної палати або передати на розгляд Великої Палати при виявленні різної судової практики у правовідносин
- інформування сторін про розгляд справи;
- проблемні питання щодо оскарження у судовому порядку актів, протоколів, тощо, які згідно із п. 1 ч. 1 ст. 19 КАС України не є рішеннями суб’єктів владних повноважень.

Матеріали за темою
Коли суддя може йти воювати: думка Голови ВС
14.04.2022
Діяння, передбачене складом ст.130 КпАП, підлягає криміналізації — думка судді
в„–50 (1556), 11.12—17.12.2021
Жінка переконала касаційну інстанцію, що справа про заочне розлучення не є малозначною
в„–46 (1552), 13.11—19.11.2021
Суддям пропонують писати SEO-оптимізовані рішення заради роботів
в„–30 (1536), 24.07—30.07.2021
Судді та адвокати мірялись успішністю та визначали, що краще — вузька спеціалізація чи полівекторність
в„–28 (1534), 10.07—16.07.2021
Коли до зали заходять професіонали, їм хочеться навіть руки потиснути після засідання - суддя
в„–25 (1531), 19.06—25.06.2021
Судові новини зібрали у Telegram-каналі
23.06.2021
Ніщо так не впливає на дотримання сторонами своїх обов’язків, як грошова компенсація — Луспеник
в„–12 (1518), 20.03—26.03.2021
Як судді ВС стали гуру для казахстанських колег
в„–6 (1512), 06.02—12.02.2021
Аби зростала довіра, суддям радять краще взаємодіяти зі ЗМІ
в„–52 (1506), 26.12—31.12.2020
Коментарі
До статті поки що не залишили жодного коментаря. Напишіть свій — і будьте першим!