У 2014 році антикорупційні норми переглянули, а корупцію пообіцяли побороти. Утім, щось пішло не так, і парламентарі 8-го скликання чомусь залишили шпаринку для корупціонерів, які вміють домовлятися.
Так, до ст.75 Кримінального кодексу, яка регламентує загальні підстави для звільнення від кримінальної відповідальності з випробуванням за вироком суду, було внесено уточнення: «крім випадків засудження за корупційне кримінальне правопорушення». Водночас зміни, спрямовані на встановлення обмежень для звільнення від відбування покарання за корупційні злочини, до ч.2 ст.75 КК не вносилися.
Таким чином, на підстав цієї норми корупціонери, які визнали свою вину, розкаялись або уклали угоду про примирення, звільнялися від відповідальності. Дані ЄДРСР свідчать, що цієї шпаринкою користуються як прокурори, так і судді. У пояснювальній записці стверджується, що навіть Вищий антикорупційний суд постановляє вироки з посиланням на ч.2 ст.75 КК.
Щоб суддям, прокурорам та правоохоронцям було легше боротися з гідрою корупції, у проекті №5137 його автори запропонували до ч.2 ст.75 КК додати всього один, але важливий рядок: «з урахуванням вимог частини першої цієї статті». Тож, якщо хабарник розкається та погодиться на угоду з прокурором, це його не врятує.
Коментарі
До статті поки що не залишили жодного коментаря. Напишіть свій — і будьте першим!