Через громадян В’єтнаму десятки суддів ледь не втратили мантії
Вища рада юстиції проаналізувала схему, за якою іноземці намагались отримати українське громадянство завдяки незаконним судовим рішенням. Якби суддів визнали винними в порушенні присяги, з посад довелося б звільнити десятки законників.
Дозвіл на проживання
Відповідно до ст.8 закону «Про громадянство України» особа, яка сама чи хоча б один з її батьків, дід чи баба, рідні брат чи сестра, син чи дочка, онук чи онука народились або постійно проживали до 24 серпня 1991 року на території України, має право стати громадянином нашої держави. Для цього їй необхідно подати заяву про набуття громадянства України та зобов’язання припинити іноземне громадянство.
Підтвердити факт постійного проживання на території України до здобуття нею незалежності можна, продемонструвавши відповідні документи. Якщо ж вони відсутні, особа має право для визнання факту постійного проживання звернутися до суду.
Саме таким чином діяли громадяни В’єтнаму, які потрапили до Херсонської області для навчання та роботи ще за часів СРСР на підставі міжурядових угод. Вони проживали в гуртожитках, де були тимчасово зареєстровані, але дозволів на постійне проживання не мали.
Саме тому, бажаючи отримати українське громадянство, в’єтнамці зверталися до судів, які й виносили рішення про постійне проживання тих осіб на території країни. Судові вердикти ніким не оскаржувались, а тому іноземці здобували можливість отримати паспорт із зображенням тризуба.
Ще на засідання ВРЮ 12 лютого було запрошено законників з різних судів Херсонщини, які виносили відповідні рішення. У тому, що ті вердикти були неправосудні, здавалося, сумнівів ні в кого з членів колегіального органу не виникало. Проте в тому, чи варто звільнити всіх звинувачених у порушенні присяги, сумніви все ж були. Тому розгляд цього питання було перенесено на 26 лютого, саме тоді мала вирішатись доля відразу 7 суддів. На цей же день члени колегіального органу вирішили запросити представника Державної міграційної служби.
Всіх усе влаштовувало
ВРЮ цікавило, чому представники відомства, яке опікувалося питаннями надання громадянства, не оскаржували незаконні судові рішення. Більше того, суди виносили свої вердикти за їхньої мовчазної згоди.
Утім, як з’ясувалося, міграційна служба стосунку до розгляду тих справ не мала, оскільки перебрала функції розгляду питань з набуття громадянства лише в серпні минулого року, після ухвалення неоднозначних рішень. Тоді ж до судів запрошувалися представники територіальних органів Державного департаменту у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб, які підпорядковувалися МВС. Саме вони своїм мовчанням фактично підштовхували суддів до визнання факту постійного проживання іноземців.
Крім цього, оскільки таких справ було чимало, досить швидко сама по собі сформувалася практика, і, беручись за подібну справу, законники вже знали, як її вирішували колеги та що відповідальні за це питання держслужбовці підтримують саме таку позицію. Як наслідок, схожі вердикти йшли один за одним і не тільки в Херсонській області. Така практика існувала по всій Україні, а запрошені на засідання ВРЮ судді були першими в довгій черзі. Як наслідок, якби колегіальний орган наполягав на звільненні хоча б одного з них, то створив би прецедент, і позбавляти мантій довелося б десятки, а то й сотні законників. Деякі ж суди могли б утратити чи не половину свого складу.
Тому, доки члени колегіального органу радилися за зачиненими дверима, сумнівів у тому, що суддів «помилують», не було. Саме так і сталося. Щоправда, на прощання вершителів людських доль попередили: у разі будь-якого порушення їм пригадають усі минулі рішення.
Крім цього, ВРЮ звернулася до Державної міграційної служби з проханням простежувати рішення суддів у подібних справах і в разі повторення такої практики відразу звертатися до колегіального органу. Разом з тим, як відзначають у службі, такі рішення залишились у минулому, тому надалі «міграційні» справи підстав для звільнень суддів давати не повинні.
Відразу 7 суддів з Херсонщини впродовж одного дня ризикували втратити посади через «міграційні» рішення.
Коментарі
До статті поки що не залишили жодного коментаря. Напишіть свій — і будьте першим!