Чим наступ на свободу слова загрожує правосуддю?
Вигнання нардепа із фракції, блокування інвестицій, закриття опозиційних каналів… Усі ці події пов’язані із гарантом Конституції, хоч і виглядають як правовий абсурд. То чи не помилялися ті, хто стверджував, що гірше не буде?
Свобода слова, яка вважається на заході стовпом демократії, донедавна була священною та недоторканною. Але віднедавна засоби масової інформації фактично прирівняли до зброї масового ураження, що загрожує національній безпеці.
Прикметно, що за рішення РНБОУ про закриття телеканалів не проголосував тільки один — Голова Верховної Ради Дмитро Разумков. Усі інші наперебій виправдовували його необхідністю боротьби з пропагандою, гібридною війною та іншими заскорузлими штампами. Але не юридичними формулюваннями чи судовими рішеннями, які б дійсно могли пояснити, чому замість стандартної процедури позбавлення телеканалів ліцензій у судовому порядку слід було рубити з плеча указом Президента.
Втім, вочевидь, розрахунок був не на фахівців, а на медійний ефект та «електорат». Він не стане вникати, чи можна застосувати економічні санкції до громадянина України або звинуватити юридичну особу, що створена і діє в межах країни, у фінансуванні тероризму без судового рішення.
Що далі? Як саркастично зазначають деякі експерти, наступними кроками буде видання указів про арешти неугодних осіб — заради нацбезпеки чи-то власної країни, чи-то стратегічного партнера. Можна не сумніватися, що добродії знайдуть під це якусь статтю у Кримінальному процесуальному кодексі. Або знову скористаються подачею РНБОУ, що ґрунтується на припущеннях.
І це не таке вже й перебільшення. Адже від політиків, які два роки тому були затятими опонентами Володимира Зеленського, уже лунають оплески його рішенню. І водночас — заклики не зупинятися і притягти до відповідальності всіх, хто «загрожує національній безпеці»: інші ЗМІ, інших політиків, які мають відмінність в оцінках того, що робилося і робиться із країною.
Наразі ще є певні сподівання на оновлений Верховний Суд, який здатен зупинити цю «показову порку». Бо якщо тренд підміни правосуддя рішеннями РНБОУ набере обертів, на лезі санкцій завтра може опинитися будь-хто. Навіть ті ж судді, які завжди загрожуватимуть своїми рішеннями інтересам і безпеці влади. І тоді в країні не буде не тільки свободи слова, а й правосуддя.
Матеріали за темою
Коментарі
До статті поки що не залишили жодного коментаря. Напишіть свій — і будьте першим!