Про співучасть у грабежі

Суб’єкт кримінального правопорушення, протиправно вилучаючи майно, на яке не має жодного права, не може не усвідомлювати незаконний характер своїх дій.

У справі №552/517/19 двоє осіб, побачивши за гаражами потерпілого, який лежав на землі, завдали йому кілька ударів по голові, а один з них вирвав з рук мобільний телефон. Захисник другого наполягав, що злочин, передбачений ч.2 ст.186 Кримінального кодексу («Грабіж»), скоєний засудженим без умислу.

Касаційний кримінальний суд, погоджуючись з вироком, зауважив, що корисливий мотив цього злочину полягає у прагненні одержати матеріальну вигоду як для себе, так і для інших осіб за рахунок чужого майна. Водночас, протиправно вилучаючи майно, винна особа має на меті збагатитися самому або незаконно збагатити інших осіб, в долі яких він зацікавлений. І ця мета досягається самим фактом звернення майна на свою користь або на користь інших осіб.

Як убачається з матеріалів кримінального провадження, другий засуджений допомагав першому долати опір потерпілого та завдавав йому тілесні ушкодження, про що вказувалося потерпілим та свідками у показах та підтверджувалося в письмових доказах.

Таким чином, у судів першої та апеляційної інстанцій було достатньо доказів для того, щоб правильно кваліфікувати дії засуджених як скоєння кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186 КК. Тож ККС залишив у силі призначене апеляційним судом покарання у вигляді 4 років позбавлення волі для кожного із грабіжників, хоча суд першої інстанції визначив менший строк — 2,5 роки.