Чи варто обирати ректора вишу за процедурою, складнішою, ніж для мера чи навіть глави держави? Адже кандидатові необхідно не лише перемогти, а й змусити прийти на вибори всіх своїх прихильників.
Така ситуація склалася відразу в двох вищих навчальних закладах, де недавно проводилися вибори ректора — Київському національному університеті ім. Т.Шевченка та НаУКМА. У другому турі жоден з кандидатів не набрав необхідних 50%+1 голосів від загальної кількості виборців, хоча отримав істотну перевагу над суперником. Тобто тепер будуть призначені нові вибори, але немає гарантії, що і вони принесуть результат.
Аби не перетворювати цей процес у безкінечний, запропоновано внести зміни до ст.42 закону «Про вищу освіту» (№4489). Стосуватимуться вони тільки другого туру: переможцем визнаватиметься кандидат, який набере просту більшість від кількості тих, хто візьме участь у голосуванні.
Щоправда, зберігається умова, аби на виборчі дільниці прийшло більше від половини виборців. Тобто для обрання буде достатньо і 25% від загальної кількості виборців.
Водночас автор проекту вводить і додаткову умову – спеціальна перевірка переможця. Тільки після її успішного проходження засновник або уповноважений ним орган може укладати контракт із новим ректором.
Матеріали за темою
Тепер в Дії доступні документи про освіту
22.03.2024
Школярів Каталонії залишать без смартфонів
17.02.2024
Посадовця НАН підозрюють у вимаганні хабаря
24.01.2024
Коментарі
До статті поки що не залишили жодного коментаря. Напишіть свій — і будьте першим!