Статус підозрюваного позовом не спростувати — ВС

Ініціювання спору про захист честі, гідності та ділової репутації не повинно використовуватися учасниками для спростування набуття позивачем статусу підозрюваного у кримінальному провадженні.

Таку правову позицію виклав  Касаційний цивільний суд у складі ВС у справі  №760/16924/18, повідомляє «Закон і Бізнес».

Позивач просив суд визнати поширену на вебсайті Національного антикорупційного бюро України інформацію щодо нього як підозрюваного у кримінальному провадженні такою, що принижує його честь, гідність і ділову репутацію, а також  зобов’язати відповідача вилучити її із сайту.

Вимоги обґрунтовані тим, що ця інформація недостовірна, оскільки позивача не повідомлено про підозру у визначений законом спосіб.

Місцевий суд задовольнив зазначені позовні вимоги, а суд апеляційної інстанції попереднє рішення скасував та відмовив у позові.

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду скасував рішення місцевого та апеляційного судів і закрив провадження у справі, навівши таке обґрунтування.

Тлумачення частин 1, 2  ст. 2, ч. 1 ст. 11 ЦПК України свідчить, що завданням цивільного судочинства є саме ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Такий захист можливий за умови, що права, свободи чи інтереси порушені, а учасники використовують цивільне судочинство для такого захисту. Приватноправовий інструментарій (зокрема, ініціювання спору про захист честі, гідності та ділової репутації) не повинен використовуватися учасниками не для захисту цивільних прав та інтересів, а для спростування набуття позивачем статусу підозрюваного у кримінальному провадженні та/або спростування факту про повідомлення особи про підозру в кримінальному провадженні.

У справі, що переглядалася:

позов пред’явлений для спростування набуття позивачем статусу підозрюваного та спростування факту про повідомлення особи про підозру в кримінальному провадженні, і відповідні відносини не є цивільними й не стосуються майнового чи немайнового цивільного права або інтересу позивача;

суди не врахували, що ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів позивача у цивільному процесі можливий за умови, що такі права, свободи чи інтереси справді порушені, а позивач використовує цивільне судочинство саме для такого захисту, а не з іншою метою;

суди не звернули уваги, що не відповідатиме завданням цивільного судочинства звернення до суду з позовом, спрямованим на спростування набуття статусу «підозрюваний у кримінальному провадженні» чи спростування факту про повідомлення особи про підозру в кримінальному провадженні та ініціювання позовного провадження з такою метою, а тому такий позов не підлягає судовому розгляду.

Закон і Бізнес