Ініціювання спору про захист честі, гідності та ділової репутації не повинно використовуватися учасниками для спростування набуття позивачем статусу підозрюваного у кримінальному провадженні.
Таку правову позицію виклав Касаційний цивільний суд у складі ВС у справі №760/16924/18, повідомляє «Закон і Бізнес».
Позивач просив суд визнати поширену на вебсайті Національного антикорупційного бюро України інформацію щодо нього як підозрюваного у кримінальному провадженні такою, що принижує його честь, гідність і ділову репутацію, а також зобов’язати відповідача вилучити її із сайту.
Вимоги обґрунтовані тим, що ця інформація недостовірна, оскільки позивача не повідомлено про підозру у визначений законом спосіб.
Місцевий суд задовольнив зазначені позовні вимоги, а суд апеляційної інстанції попереднє рішення скасував та відмовив у позові.
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду скасував рішення місцевого та апеляційного судів і закрив провадження у справі, навівши таке обґрунтування.
Тлумачення частин 1, 2 ст. 2, ч. 1 ст. 11 ЦПК України свідчить, що завданням цивільного судочинства є саме ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Такий захист можливий за умови, що права, свободи чи інтереси порушені, а учасники використовують цивільне судочинство для такого захисту. Приватноправовий інструментарій (зокрема, ініціювання спору про захист честі, гідності та ділової репутації) не повинен використовуватися учасниками не для захисту цивільних прав та інтересів, а для спростування набуття позивачем статусу підозрюваного у кримінальному провадженні та/або спростування факту про повідомлення особи про підозру в кримінальному провадженні.
У справі, що переглядалася:
позов пред’явлений для спростування набуття позивачем статусу підозрюваного та спростування факту про повідомлення особи про підозру в кримінальному провадженні, і відповідні відносини не є цивільними й не стосуються майнового чи немайнового цивільного права або інтересу позивача;
суди не врахували, що ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів позивача у цивільному процесі можливий за умови, що такі права, свободи чи інтереси справді порушені, а позивач використовує цивільне судочинство саме для такого захисту, а не з іншою метою;
суди не звернули уваги, що не відповідатиме завданням цивільного судочинства звернення до суду з позовом, спрямованим на спростування набуття статусу «підозрюваний у кримінальному провадженні» чи спростування факту про повідомлення особи про підозру в кримінальному провадженні та ініціювання позовного провадження з такою метою, а тому такий позов не підлягає судовому розгляду.

Матеріали за темою
Коли договір поруки укладено за зобов’язанням померлого (думка ВС)
в„–1-2 (1507-1508), 01.01—15.01.2021
Що говорять судова практика та експертиза про можливості компенсації моральної шкоди?
в„–52 (1506), 26.12—31.12.2020
Недійсність паспорта не завжди є підставою для визнання договору недійсним — ВС
в„–51 (1505), 19.12—25.12.2020
Якщо органи слідства не повернули речових доказів, це не означає, що вони їх утратили — ВС
в„–52 (1506), 26.12—31.12.2020
Чому неможливо виселити колишню з приватизованої квартири — ВС
в„–50 (1504), 12.12—18.12.2020
ВС сказав, коли провадження слід закривати через відсутність предмета спору
в„–51 (1505), 19.12—25.12.2020
Чи потрібно дарувати земельну ділянку окремо від будинку, на якій він стоїть — позиція ВС
в„–49 (1503), 05.12—11.12.2020
ВС уточнив, чи можуть тривалі відрядження виправдовувати неприйняття спадщини
в„–49 (1503), 05.12—11.12.2020
Шкода, завдана на службі, стягується з поліцейського в цивільному порядку — ВС
в„–50 (1504), 12.12—18.12.2020
Суд не може відмовити у прийнятті позову через відсутність доданих документів — ВС
в„–48 (1502), 28.11—04.12.0202
Коментарі
До статті поки що не залишили жодного коментаря. Напишіть свій — і будьте першим!