Про справедливе правонаступництво

Загальні засади цивільного законодавства, зокрема справедливість, добросовісність та розумність, мають фундаментальний характер. Тому інші джерела правового регулювання мають відповідати їх змісту.

З огляду на справедливість Касаційний цивільний суд розглянув справу №662/541/15-ц, в якій ішлося про стягнення майнової шкоди з банку, працівник якого не вніс кошти на депозитні рахунки позивачів.

Перша інстанція в межах кримінального провадження задовольнила цивільні позови. Але апеляційний суд скасував вирок у цій частині. На той час один із потерпілих вкладників помер, і спадкоємці подали заяву про правонаступництво. Однак суд вирішив, що майнова шкода пов’язана з особою кредитора, отже, успадкуванню не підлягає.

Натомість КЦС зауважив, що при застосуванні буквального тлумачення ч.1 ст.1230 Цивільного кодексу можливий висновок, що спадкоємці набуватимуть лише право на відшкодування збитків, завданих спадкодавцеві у договірних зобов’язаннях. Однак це не в повній мірі відповідало би нормам стст.608, 1218, 1219 ЦК та суперечило б принципу справедливості. Інакше спадкоємці кредитора опинялися б у нерівному становищі залежно від виду зобов’язання.

Додатковим аргументом є зміст ч.1 ст.1231 ЦК, в якій передбачено перехід у спадщину обов’язку відшкодувати майнову шкоду в недоговірному зобов’язанні. До того ж у цій справі право на відшкодування безпосередньо не пов’язане з особою спадкодавця, не має суто особистого характеру, а тому в спірних правовідносинах допускається правонаступництво.