або Чим небезпечна «презумпція повідомлення» для учасників процесу
Наразі саме від роботи «Укрпошти», що залишає бажати кращого, залежить належне повідомлення учасників процесу про судові засідання та отримання ними судових рішень. Через недофінансування судів виконання цих процесуальних вимог опинилося під загрозою. Як вихід запропоновано розширити можливості електронної комунікації. Та чи все врахували законотворці?
Технічні особливості
В умовах пандемії ця проблема набула нового забарвлення, оскільки мінімізація візитів до суду, беззаперечно, сприятиме зменшенню рівня захворювання на COVID-19. Тож у парламенті зареєстрований проект змін до процесуальних кодексів (№4360), який передбачає, що на офіційну електронну адресу або зазначену у документах електронну пошту відправлятимуть не тільки повістки про виклик у судове засідання, а й копії судових рішень.
Однак після ознайомлення зі змістом запропонованих змін у сукупності із нормами процесуальних кодексів доводиться констатувати, що пропонований варіант комунікації між судами та учасниками процесу не позбавлений вад.
Зокрема, процесуальними кодексами встановлено, що такі реквізити засобів зв’язку, як офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти, зазначаються у процесуальних документах, якщо вони відомі учасникам або взагалі у них наявні. Тобто вказані реквізити не є обов’язковими, відповідно, можуть бути зазначені як такі, що відсутні. Тож уже через ці нюанси реалізація змін під великим питанням.
Більше того, є окрема категорія людей, яка відповідно до свого способу життя, віросповідання тощо, не користується Інтернетом, не має ідентифікаційного коду тощо. Тобто ця категорія осіб буде позбавлена можливості вчасно отримати судову кореспонденцію та реалізувати свої процесуальні права.
Та навіть за наявності в учасників процесу таких засобів зв’язку, як офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти, законодавець не врахував технічних особливостей. Адже бувають обставини, за яких особа не має об’єктивної можливості отримати доступ до своєї електронної пошти: хвороба, відсутність доступу до Інтернету, несправність комп’ютерної техніки тощо.
Проте, за проектом, адресат зобов’язаний буде негайно підтвердити отримання судового рішення. А якщо ні — наступного дня секретар судового засідання складе відповідну довідку і вважатиметься, що рішення отримано з усіма наслідками для початку перебігу процесуальних строків.
Однак законодавцем не лише не враховані технічні особливості, а й не визначено, в якій формі учасники процесу повинні підтвердити отримання судового рішення. Це може призвести до неоднозначного підходу судів апеляційної, касаційної інстанцій до питання перебігу процесуальних строків та спорів про неотримання рішення в електронному вигляді, що може стати додатковим тягарем для суду.
Нерівність сторін і рейдерство
Крім того, Європейський суд з прав людини у рішенні від 8.11.2018 у справі «Созонов та інші проти України» зазначив, що загальна концепція справедливого судочинства вимагає, щоб особа була поінформована про порушення справи. Принцип рівності же вимагає, щоб кожній стороні була надана розумна можливість представити свою справу за умов, які не ставлять її в істотно несприятливе становище порівняно з іншою. ЄСПЛ дійшов висновку, що на національні суди покладено обов’язок з’ясовувати, чи були повістки чи інші судові документи завчасно отримані сторонами та за необхідності фіксувати таку інформацію у тексті рішення. У разі невручення стороні судових документів вона може бути позбавлена можливості захищати себе.
Таким чином, розгляд справи за відсутності учасника процесу, щодо якого немає належних відомостей про вручення судової повістки, є порушенням ст.129 Конституції і ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Водночас така «презумпція повідомлення» може призвести до нових форм рейдерства та підробок. Адже зміни не містять такої вимоги до електронного листування, як накладення електронного цифрового підпису. Таким чином, зворотний зв'язок може бути здійснений зовсім іншою особою, яка зацікавлена в певному результаті розгляду справи. Як наслідок, перебіг процесуальних строків розпочнеться, однак учасники процесу не будуть про це проінформовані, що призведе до негативних для них наслідків: рейдерського захоплення майна у формі безпідставного накладення арешту, його стягнення або реалізації.
Складнощі з виконанням рішення
До того ж законодавцем не враховано порядку реєстрації прав або обтяжень, що виникають із судового рішення.
Так, нині державну реєстрацію права власності на нерухомість та землю, а також реєстрацію обтяжень здійснюють реєстратори та нотаріуси. Це питання, зокрема, врегульоване постановою Кабінету Міністрів «Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 25.12.2015 №1127.
Відповідно до цієї постанови для реєстрації прав на нерухоме майно, обтяжень тощо заявник має подати з-поміж інших документів також судове рішення. Однак приміток у проекті щодо можливості надання електронної копії такого рішення немає. Таким чином, електронна копія рішення не дасть змоги зацікавленим особам зареєструвати свої права або відповідні обтяження.
Отже, такі зміни однозначно приведуть до скорочення видатків судів на послуги поштового зв’язку, а також вирішать проблему направлення судової кореспонденції у період карантинних заходів. Однак прийняття проекту №4360 є передчасним, оскільки законодавцем не врахована низка ризиків — від неоднозначного підходу до обчислення процесуальних строків до підробки електронних повідомлень.
Матеріали за темою
Кандидати могли змінити не лише країну, але й стать: скільки років створюватимуть ІР-суд?
в„–45 (1551), 06.11—12.11.2021
Стандарти забезпечення позову при порушенні прав інтелектуальної власності: чи потрібні зміни до КАС і КПК?
в„–38 (1544), 18.09—24.09.2021
ВРП випробує на собі електронне правосуддя
04.12.2020
Найкращі прогнози для появи IP-суду: чому судді не вірять, що доживуть до цього моменту?
в„–45 (1499), 07.11—13.11.2020
З нового року вершити справедливість будуть без паперу
в„–39 (1493), 26.09—02.10.2020
Експерти стверджують, що запуск IP-суду намагаються заблокувати
в„–7 (1461), 22.02—28.02.2020
Конкурс до IP-cуду: призначено співбесіди
09.09.2019
У ВККС повернулися до формування ІР-суду
в„–29 (1431), 27.07—02.08.2019
Дослідникам дадуть гроші, щоб не їздили по патенти до США
в„–25 (1427), 29.06—05.07.2019
ВККС вирішила, що моральні якості судді важливіші від знань
в„–12 (1414), 30.03—05.04.2019
Коментарі
До статті поки що не залишили жодного коментаря. Напишіть свій — і будьте першим!