«Суверенітет» добору

Урятувати Феміду: повернути «відставників» і позбутися міжнародних експертів

Дискусія, організована Вищою радою правосуддя, переросла в суперечку двох жінок — корифея української адвокатури та міжнародного експерта. Перша відстоювала державний суверенітет, друга зваблювала перспективами.

Досвід чи молодість?

Вища рада правосуддя вчергове організувала обговорення, темою якого було розв’язання проблем, породжених минулорічною судовою реформою. Насамперед ішлося про формування нової конкурсної комісії, яка зможе завершити добір, та зменшення дефіциту суддів.

Найбільш креативне рішення запропонувала голова Національної асоціації адвокатів України Лідія Ізовітова. Вона вважає, що було б найдоцільніше повернути на роботу суддів у відставці, зберігши за ними право отримувати довічне утримання.

Адже молоді фахівці не зможуть самостійно справитися з роботою. Особливо якщо потраплять у суди, де немає нікого, хто міг би поділитися досвідом.

Натомість суддів у відставці Л.Ізовітова охарактеризувала як «серце судової системи». «Вони не витримали образ, приниження, несправедливості, фінансового тиску, вони залишили свою діяльність, отримавши професійний стаж, який дав їм право на відставку», — розповіла голова НААУ про долю фахівців, яких попередня влада фактично виштовхувала із судової системи. Тепер, на думку Л.Ізовітової, до відставних кадрів варто виявити повагу й повернути їх на роботу.

Невідчужуваність влади

«Ми маємо завжди пам’ятати, що носієм суверенітету та єдиним джерелом влади в Україні є народ. Ідеться про суверенітет Українського народу, а не інших країн», — акцентувала увагу Л.Ізовітова ще на одному болючому питанні. Адже чи не панацеєю від усіх негараздів сьогодні стають міжнародні партнери та експерти.

«Дуже важливо визначитися, чи формування складу конкурсної комісії за участю міжнародних експертів не суперечить Декларації про державний суверенітет та Конституції? Ознакою державного суверенітету є невідчужуваність, тобто неможливість довільної відчуженості легітимної та легальної влади», — наголосила голова НААУ.

Експерт Анна Адамська-Галлант зауважила, що «схожа ситуація була в Албанії», де іноземці мають лише дорадчий голос, але нікого не призначають. Мовляв, це таке короткострокове рішення на час розвитку судової влади.

Утім, чи то експерти дійсно не розуміють особливостей таких рекомендацій, чи лише намагаються прикритися юридичними формулюваннями. Адже коли суб’єкт призначення позбавлений права вільного вибору кандидатів, то попередній відбір де-факто перетворюється на диктат, кого можна призначати, а кого ні, хто влаштовує іноземних партнерів (а частіше — представників грантових організацій), а хто ні.

Пригадала Л.Ізовітова й роботу експертів, яких уже долучали до формування Вищого антикорупційного суду. «Чи знали вони мову? Ні. Чи знали вони українське законодавство? Ні. Чи знали вони менталітет українців? Також ні», — наголосила вона.

Водночас Л.Ізовітова занепокоєна тим, що подальше просування ідеї залучення міжнародних експертів для формування державних органів може мати руйнівний ефект не тільки для незалежності судової влади. Адже аналогічна вимога може з часом поширитись і на формування законодавчого органу та інші вибори.