Розплата за популярність

Відомість людини в минулому не виправдовує втручання в приватне життя сім’ї

Виписка з пологового будинку — досить інтимна частина приватного життя, а тому будь-який неузгоджений фоторепортаж порушує відповідне право. Аргументів медійників, що суспільство мало знати про цю подію в житті екс-політика, у Страсбурзі не підтримали.

Показав одне маля, показуй і інше

У рішенні від 19.11.2020 у справі «Dupate v.Latvia» Європейський суд з прав людини шукав баланс між захистом приватного життя відповідно до ст.8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та правом редактора й журналіста на свободу вираження поглядів, гарантоване в ст.10 тієї ж конвенції.

Крістіне Дупате та її обранець, який був головою політичної партії та генеральним директором публічного акціонерного товариства, стали героями однієї журналістської публікації. Раніше виданню «Приватне життя» чоловік коментував своє розлучення та розповів, що вже разом з новою обраницею, тобто К.Дупате, чекає появи дитини. У цей же рік жінка народила ще одне маля, а редакція журналу випустила ще один матеріал про пару.

На обкладинці журналу «Приватне життя» розмістили таємно зроблене фото. На цьому знімку видно, як жінка з новонародженим виходить із пологового будинку, а її партнер іде позаду. Стаття була в розділі «Діти знаменитостей». Хоча батько дітей К.Дупате прокоментував стать, вагу та зріст дитини, але ніякої згоди на зйомку не давав. Окрім фото, розміщеного на обкладинці журналу, було ще кілька. На кожному з них видно, як батьки виходять із пологового, дитина лежить в автокріслі, а склоочищувач на автомобілі К.Дупате зламаний і вона самотужки його ремонтує. На останньому знімку подружжя роз’їжджається на власних автомобілях. У самій публікації містилась інформація про деталі виписки, речі з якими була жінка, одяг батьків і вже згаданий зламаний склоочищувач.

Відразу після виходу журналу пара подала позов, звинувативши видавництво в порушенні норм національного права та конвенційних гарантій. Батьки стверджували, що таємно сфотографований момент виписки з пологового будинку є інтимним. Вони вказали на відсутність будь-якого публічного елементу в цьому процесі, який міг би цікавити громадськість.

Районний суд Риги задовольнив позов і зазначив, що втручання в особисте життя не може бути виправданим посиланням на суспільний інтерес — інформування про діяльність публічної особи, партнера К.Дупате. Редактор журналу оскаржив рішення, і Верховний суд повернув справу на новий розгляд.

Тепер уже окружний суд змінив рішення, пославшись на резолюцію Консультативної асамблеї Ради Європи «Відносно Декларації про засоби масової та права людини». Феміда зауважила, що абсолютної конфіденційності не існує й пара має змиритися з тим, що через публічність утручання в особисте життя може статися будь-де та будь-коли. До того ж чоловіка й жінку сфотографували на вулиці, а світлини не були принизливими.

У громадському місці можна все?

Коли справа дійшла до Страсбурга, уряд стверджував, що інтерес був викликаний публічністю чоловіка, до того ж це не перша стаття про родину й раніше жінка проти цього не заперечувала. Стосовно рівня відомості чоловіка, то представники країни стверджували, що він був публічною та відомою в країні особою.

Погоджуючись на відносини з ним, заявниця мала б розуміти, що в публікаціях про життя відомого чоловіка може бути інформація про неї. Також чиновники зазначили, що місце фотографування було громадським. Хоча суди Латвії й установили, що фото робилися потай, але все ж визнали їх законними та такими, які не нашкодили заявниці та її чоловіку.

К.Дупате звинувачувала державу в тому, що вона не виконала своїх зобов’язань, пов’язаних із захистом її приватного й сімейного життя. Причому вона не оскаржувала факту народження дитини та публікацію про це. Проблема полягала у світлинах і підписах під ними. Незважаючи на те що фото зроблені в громадському місці, але це було біля пологового будинку й потрапити в автомобіль інакше, як пройти цією територією, вона не могла. До того ж К.Дупате зазначала, що знімки показали, в якому вона стані після пологів, які речі тримала в руках, а також характер її відносин із партнером. Тому йшлося про її особисте життя, а не частину публічного життя її обранця.

Вивчаючи матеріали справи, ЄСПЛ зазначив, що, попри важливу роль ЗМІ в демократичній державі, усе ж є певна межа приватності, яку не слід перетинати. Особливо тоді, коли йдеться про фотографії, що можуть містити інтимну інформацію. Тож якщо матеріал не входить у сферу політичного чи суспільного інтересу, а публікація робиться лише з метою задовольнити допитливість певної аудиторії, то свобода вираження поглядів вимагає більш вузького тлумачення.

Градусник публічності

Євросуд з’ясував, що на час публікації партія чоловіка заявниці не мала місць у парламенті, а особисто він не виконував жодних владних функцій. У той же час в оскаржуваній статті говорилося про народження другої дитини колишнього політика, а цей момент стосувався публічної сторони. Утім, важливість тих відомостей на фоні інформації про рівень життя людей при владі набагато нижчий.

В ЄСПЛ зазначили, що латвійські суди мали б з’ясувати, наскільки відомою є особа. Водночас у Страсбурзі погодилися: заявниця могла очікувати, що як мати дитини екс-політика буде об’єктом підвищеної уваги. З огляду на тип інформації Суд уважає, що спірна публікація виходить за рамки «поганої слави», яку жінка могла отримати через публічний статус її партнера.

Раніше ЄСПЛ уже зазначав, що обов’язок і відповідальність, пов’язані зі здійсненням свободи вираження поглядів, — це особливо важливі категорії в процесі розповсюдження фото. Особливо тоді, коли знімки розкривають приватну інформацію про особу. А деякі події всередині родини взагалі мають спонукати журналістів проявляти обачність при висвітленні подібних тем.

В Євросуді ще раз відзначили, що пологи є унікальним і делікатним моментом у житті жінки, який серед іншого включає в себе питання фізичної та моральної недоторканності, відомості про здоров’я та місце народження. Виписка та повернення додому також відбуваються в постпологовий період. Тож суди мали б визначити різницю між інформацією, яку батько дитини хотів оприлюднити, та тією, яка становить суспільний інтерес.

ЄСПЛ наголосив, що місцеві суди не змогли належно обґрунтувати та довести зв’язок публічного життя екс-політика з приватним життям К.Дупате. Також у Страсбурзі зазначили: якщо особа раніше співпрацювала зі ЗМІ, це не може бути підставою для позбавлення права на приватне життя.

Тому в цій справі Суд визнав державу винною в порушенні ст.8 конвенції та зобов’язав Латвію виплатити заявниці €7000.