Що насправді гальмує другу спробу «перезавантаження» ВККС і чи уріжуть повноваження ВРП руками міжнародних радників
Провідники останніх судових реформ щоразу брали на щит боротьбу за незалежність судів. Щоправда, в їхньому розумінні Феміда має бути «незрячою» щодо всіх інших, крім них самих. А для цього потрібно отримати інструменти впливу під прикриттям добрих намірів.
Рік утрачених можливостей
У пошуку таких інструментів пройшов онлайн-форум «Діалоги про реформи: на шляху до Вільнюса». Тут знову говорили про необхідність реформи судової влади, підвищення довіри до неї та допомогу з-за кордону у формуванні ключових органів суддівського врядування.
Так, учасникам форуму запропонували дані жовтневого опитування Центру Разумкова стосовно довіри суспільства до влади. Мовляв, українським судам сьогодні довіряє лише 2,2% громадян. І це попри всі зусилля як попередньої, так і нинішньої влади. Утім, то лише маніпуляція, оскільки числа були озвучені щодо опитуваних, які «повністю довіряють» суду, натомість ВС «скоріше довіряють» більш як 13% громадян. Того, який відсоток довіри мають інші гілки влади, спікери не стали озвучувати.
Навколосудові активісти нарікали, що закон «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 16.10.2019 №193-IX не дав якісних змін для судової системи. А чергова президентська ініціатива в вигляді законопроекту №3711 загальмувала у парламенті.
Щоправда, у борців за чистоту суддівських лав останній документ не викликає захоплення. Тож 2020-ий вони вважають «роком утрачених і нереалізованих можливостей». І річ не тільки у відсутності Вищої кваліфікаційної комісії суддів, а й у невиконанні обіцянки «перезавантажити» Вищу раду правосуддя.
Вихід активісти вбачають у тому, аби очистити Раду від тих, хто «толерує і підтримує корумповані практики в судовій системі, а також тих, хто відпускає в почесну відставку суддів, які навіть не пройшли незалежного оцінювання, успішно його проваливши». А нових членів ВККС і ВРП пропонують добирати не лише з участю міжнародних експертів, а й «представників громадськості». Мовляв, тоді можна буде «забезпечити більшу довіру до процесу».
Певні надії покладають на антикорупційну стратегію, яку Уряд подав на розгляд парламенту, а також запровадження класичного суду присяжних. До речі, у тому вигляді, як бачать цей суд у Міністерстві юстиції, його складно назвати «класичним». Скоріше це сурогат, на думку якого навряд чи ризикне покластися будь-який підсудний.
Більше автономії ВККС!
Як відомо, проект №3711, який має виправити попередні помилки турборежиму, Верховна Рада відправила на доопрацювання, навіть не голосувавши за нього в першому читанні. Як пояснив голова Комітету ВР з питань правової політики Андрій Костін, це пов’язано з висновком Венеціанської комісії.
«ЇЇ висновок дещо відрізнявся від попереднього, тому що питання балансу між ВРП і ВККС, яке містилося в оригінальному законопроекті, базувалося на попередніх висновках ВК, яка виступала за поступове зближення повноважень ВРП та ВККС. Між тим, цього разу ВК запропонувала надати більшу автономію саме ВККС», — повідомив він. Не важко здогадатися, що на зміну позиції ВК вплинули грантові активісти, які обома руками проти посилення повноважень нинішньої ВРП.
Утім, А.Костін запевнив, що політична воля Президента полягає саме у тому, щоб змінити підхід до формування ВККС — з обов’язковим залученням до відбору кандидатів міжнародних партнерів. Голова комітету також пообіцяв доєднати до подальшого обговорення проекту представників судової влади і громадянського суспільства.
Тут модератор дискусії пригадала, що рік тому, коли В.Зеленський пропонував на розгляд парламенту попередні зміни, що серед іншого стосувалися роботи Верховного Суду, він зустрівся навіть з Томом Крузом, проте не знайшов часу поговорити з Головою ВС.
«Як на той час, так і зараз особистої комунікації між ВС, мною і Президентом все ще немає. Між тим, у нас налагоджена комунікація з Офісом Президента, Комітетом ВР з питань правової політики. І, можливо, ця дискусія виникла пізніше, ніж було б бажано, але ми вже досягаємо певного результату», — зазначила Голова ВС Валентина Данішевська.
Вона наголосила, що на шляху до спільної мети — незалежного та неупередженого правосуддя не варто зосереджувати увагу лише на перезавантаженні: «Ми вже здійснили певною мірою перезавантаження, бачимо успіхи. Проте якщо не будуть створені умови для незалежного правосуддя, то ніякі перезавантаження, хоч скільки їх буде, не принесуть належного результату. Тобто паралельно з тим, як ми переглядаємо філософію добору кадрів у судову систему, у суддівські органи, ми повинні більше говорити про те, чи є умови для того, щоб доброчесний професіонал, якого ми хочемо бачити у судовій системі, міг залишатися таким стільки, скільки він буде працювати у судовій системі».
В.Данішевська наголосила, що нині судова система не має достатньо фінансових ресурсів, щоб забезпечити ті гарантії, які встановлені законами для забезпечення прав громадян. І навіть Вищий антикорупційний суд, що часто наводиться як приклад вдалого і прозорого добору, пропрацював без проблем лише рік. І сьогодні зареєстровані перші кримінальні провадження і щодо суддів ВАКС.
Звертаючись до питання довіри, Голова ВС констатувала, що на розгляд судів щороку надходить 4 млн справ. «Скільки негативних рішень у відсотковому співвідношенні ухвалюється? Тезами про наднизький рівень довіри до системи, який, за нашими оцінками, не відповідає дійсності, ми зачіпаємо тисячі доброчесних суддів», — спробувала вона заперечити проти улюбленого висловлювання громадських активістів.
Рекомендаційне роздоріжжя
Втім, схоже, що цей відступ від сценарію не входив у плани організаторів заходу. Тому ведуча залучила «важку артилерію» у вигляді зобов’язань за угодою з МВФ. Адже в ній записано, що умовами надання фінансової підтримки є положення стосовно змін у судовій системі, а саме — якісне оновлення ВРП.
«Коли відповідний законопроект буде нарешті внесено до парламенту? Чому ми зволікаємо?» — запитала модератор у заступника міністра юстиції Олександра Банчука як відповідального за виконання міжнародних зобов’язань України від Кабміну.
Той відрапортував, що до законопроекту буде закладено, що «експертна комісія з добору буде проводити на кожну вакантну посаду члена ВРП відповідний конкурс». Крім того, «Перехідними положеннями» передбачено, що ця комісія матиме незалежний статус і не буде утворена при ВРП, оскільки має провести перевірку на доброчесність чинних членів.
«На погляд ВРП, ці положення посягають на суверенітет та втручаються в роботу органів правосуддя. Ми вважаємо, що ця критика з боку ВРП недостатньо обґрунтована», — повідомив О.Банчук. Він додав, що пропозиції експертної комісії щодо кандидатів до складу Ради матимуть рекомендаційний характер, як і висновки за результатами перевірки на доброчесність. Тому повноваження щодо призначення конкретних осіб до складу Ради залишаться за суб’єктами, визначеними Конституцією.
«Ми вважаємо, що жодних порушень вимог Конституції і суверенітету немає», — підсумував заступник міністра, зауваживши, що автори проекту нині стоять на роздоріжжі стосовно частини, в якій мають міститися відповідні рекомендації МВФ. Адже наші міжнародні партнери наполягають на посиленні верховенства права.
«Верховенство права — це не лише про суд, а про всю систему. І ми точно не можемо посилювати чи досягати верховенства права через порушення цього принципу. Більшість проблем судова система здатна вирішувати самостійно. Проте для вирішення проблем, які називають ключовими, потрібна всеосяжна політична воля», — наголосила Голова ВС.
Втім, тепер вибір за парламентом — в якому напрямку рухатися від цього роздоріжжя: або дотримуватися настанов міжнародних партнерів, або утверджувати і верховенство права, і судовий суверенітет. Адже, як доводить історія, платою за гроші завжди були і будуть свобода та незалежність.
Андрій Костін (у центрі) та Олександр Банчук мусили звітувати щодо виконання українських зобов’язань перед МВФ.
Матеріали за темою
Коментарі
До статті поки що не залишили жодного коментаря. Напишіть свій — і будьте першим!