Яка тактика, така й відповідь

Суддя ОАСК порадив податківцям оновити шаблони клопотань і надати їм інтелектуального навантаження

Судді набридло, що фіскали завалюють суди стандартними клопотаннями та намагаються перекласти свій обов’язок доводити законність рішення на третіх осіб. Тож він «люб’язно» запропонував ДПС надати методичну допомогу з питань правосуддя.

У судді Окружного адміністративного суду м.Києва увірвався терпець. Причина — клопотання від головного управління Державної податкової служби м.Києва щодо розгляду справи та залучення третіх осіб.

Річ у тім, що немає нічого більш буденного у податкових спорах, як позови до ДПС про визнання протиправним та скасування рішення комісії про реєстрацію податкової накладної або розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Як правило, підприємства просять суд визнати дії податкової незаконними та зобов’язати зареєструвати накладну.

Відповідно до закону малозначні адміністративні справи можуть розглядатися у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. Втім, судячи із рішення судді ОАСК, працівників податкової не вдовольнила ідея спрощеного провадження, тому вони подали клопотання. В документі йшлося про необхідність проводити розгляд справи з повідомленням учасників. Мовляв, наведені позивачем твердження потребують детального аналізу та висвітлення для прийняття законного та обґрунтованого рішення.

Тож суддя дещо зухвало, проте доступно та з прикладами пояснив податківцям, чому їхні стандартні та незмінні доводи не сприймаються судом.

По-перше, заявник не зазначив, на чиїй стороні слід залучити третю особу — позивача чи відповідачів. Крім того, на думку судді, заявляючи таке клопотання, податківці не довели наявності правового зв’язку третьої особи зі сторонами спору або безпосередньо судовим рішенням.

До того ж такий зв’язок має бути очевидним та безумовним, а не ймовірним. Також суддя нагадав про критерії, які лягають в основу обґрунтування.

Кілька разів володар мантії у рішенні повторив, що представники ГУ ДПС мали довести законність і обґрунтованість рішень про відмову у реєстрації податкових накладних, а не перекладати цей обов’язок на третю особу та витребувати пояснення щодо предмета спору. У рішенні так і написано: «Іншими словами, суб’єкт владних повноважень винен доти, доки не доведе перед судом зворотне». І це — один із принципів адміністративного судочинства.

Також суддя пояснив, які саме обставини мають бути досліджені та встановлені. Мова йшла про обставини відмови у реєстрації податкових накладних у кореспонденції з оцінкою наявності критеріїв для зупинення реєстрації, правомірності зупинення, правомірності дій податкового органу щодо відмови в реєстрації ПН. І аж ніяк не про дослідження товарності чи безтоварності операцій, які можуть бути предметом дослідження при оскарженні податкового повідомлення-рішення, прийнятого за результатами документальної перевірки.

Для обґрунтованості позиції суддя навів прецедентну практику Європейського суду з прав людини. Зокрема, у рішенні від 13.03.2018 у справі «Mirovni Inљtitut v. Slovenia» зазначено, що внутрішнє законодавство не завжди вимагає проводити відкриті слухання в адміністративному суді.

Таким чином, в ухвалі від 12.10.2020 у справі №640/21268/20 суддя вирішив залишити клопотання без задоволення, а представнику податківців порадив розробити оновлену версію шаблонів клопотань щодо розгляду цієї категорії справ у судовому засіданні, «надавши їм інтелектуального навантаження та належного обґрунтування». Наостанок суддя люб’язно порадив ДПС надати методичну допомогу колегам.