Конституційну кризу можна вирішити без шкоди для Конституції — думка

Наразі у Верховній Раді зареєстровано вже 14 варіантів виходу із конституційної кризи. Наскільки вони «робочі» і як може бути вирішене це питання із дотриманням Конституції? За наявною інформацію, це обговорюють й у самому КС.

«Серед цих 14 законопроектів є 4—5, які на 90% можна назвати таким, що відповідають Конституції, але всі вони не бездоганні», — пояснив «ЗіБ» один із експертів-конституціоналістів, і додав, що є більш простий вихід.

Адже народні депутати у запалі політичних оцінок не дуже уважно прочитали власне саме рішення КС від 27.10.2020 №13-р/2020. А його резолютивну частину слід розуміти у поєднанні із мотивувальною, де власне й роз’яснено шлях до узгодження цілей антикорупційної боротьби із Конституцією.

Так, на законодавчому рівні має бути визначений особливий механізм здійснення антикорупційних заходів стосовно суддів. «Наявність такого механізму не означає вирізнення суддів у якусь «привілейовану касту», а є повагою до конституційних принципів поділу влади, верховенства права, прав і свобод людини та громадянина» — зауважив експерт. Це необхідно для забезпечення балансу між антикорупційною політикою і функціонуванням незалежної судової влади у системі стримувань і противаг.

Однак, цього балансу не можливо дотриматися, якщо виконавча гілка влади наділена контрольними повноваженнями стосовно судової гілки. Натомість, НАЗК визначено у законі саме як орган виконавчої влади. Тобто потрібен незалежний і неупереджений орган, який реалізовуватиме антикорупційні заходи — чи-то тільки щодо суддів, чи-то стосовно усіх суб’єктів декларування.

Як приклад використання НАЗК повноважень для тиску на суд, співрозмовник «ЗіБ» навів ситуацію, коли на адресу Голови КС надійшов запит про надання інформації щодо повідомлень про наявність конфлікту інтересів у суддів. За його словами, це було зроблено із метою усунути частину з них від розгляду справи та унеможливити винесення будь-якого рішення за поданням народних депутатів щодо закону «Про запобігання корупції». Коли ж у наданні такої інформації було відмовлено, щодо очільника КС було видано припис та ініційоване службове розслідування.

Водночас, за законом «Про Конституційний Суд України» (ст.ст.21, 60) питання щодо звільнення суддів та врегулювання конфлікту інтересів має вирішувати сам КС.

Відповідаючи на питання, чому КС не указав, що спірні положення закону є неконституційними тільки по відношенню до носіїв мантії, експерт зауважив, що «у такому разі Суд удався б до створення нової законодавчої норми, тобто посягнув на виключні повноваження Верховної Ради».

Водночас, КС не міг визначити і певний перехідний період, аби парламент привів закон «Про запобігання корупції» у відповідність із Конституцією. Такий варіант аналізувався, але був ризик, що на практиці НАЗК скористається такою відстрочкою і заблокує роботу Суду шляхом довільного застосування своїх повноважень у частині визначення конфлікту інтересів у діяльності суддів КС.

«Якщо у народних депутатів є «сумніви» щодо розуміння рішення КС №13-р/2020, вони можуть бути розвіяні самим Судом через роз’яснення порядку виконання такого рішення в силу ст.95 закону про КС», — пояснив співрозмовник «ЗіБ». Але Суд не може самостійно давати такі поради — звернутися з такою ініціативою мають самі учасники конституційного провадження.

До речі, аналогічні проблеми у відносинах із НАЗК виникли не тільки у КС. Так, на порядок денний засідання Ради суддів 30 жовтня виносилося питання щодо реагування на аналогічні запити від НАЗК стосовно суддів загальної юрисдикції. Адже до РСУ надійшов запит-вимога надати всі документи щодо конфлікту інтересів (звернення, відповіді, роз’яснення) за останні два роки. «Ми відразу почали вивчати, як це питання співвідноситься із гарантіями незалежності суддів, і дійшли висновку, що подібні запити-вимоги не зовсім законні», — пояснив голова РСУ Богдан Моніч в інтерв’ю «ЗіБ».

Детальніше про те, чи збираються судді КС подавати у відставку, а також про інші нагальні питання конституційного судочинства, що гаряче дискутуються останнім часом, читайте у найближчому числі «ЗіБ».

Закон і Бізнес