Гра в «гарячі» повноваження

Найкращі прогнози для появи IP-суду: чому судді не вірять, що доживуть до цього моменту?

Реформа у сфері інтелектуальної власності, як і очікування появи IP-суду, затяглася не на жарт. Які ж зміни напрацьовані за весь цей час та чи є перспектива, що нові механізми почнуть діяти?

Тенісний турнір

Народний депутат Тарас Тарасенко розпочав обговорення з аналізу законопроекту №2255 (щодо створення національного органу інтелектуальної власності) та реформи загалом. Наскільки ж очікування безпосередніх учасників процесу реформування збіглися з реальністю?

Парламентар розповів про передісторію й перебіг подій та зауважив, що нині в органах спостерігається невизначеність: «Заяву приймає один орган, Укрпатент, тоді як рішення приймає інший — Міністерство економіки». Усе це, зізнався нардеп, нагадує тенісний турнір, де повноваження перекидаються, як м’ячик. Гра в «гарячі» повноваження так затяглась, що, судячи з усього, цю реформу, як помсту, подадуть українцям уже «холодною».

Крім того, Т.Тарасенко розповів, що реформа передбачає методичне забезпечення й рекомендації щодо справ у галузі ІВ, легітимізує електронне провадження справ. Реформа ж за законопроектом визначає підстави недійсності прав ІВ і встановлює гарантії діяльності експерта й апеляційної палати. Національний офіс інтелектуальної власності, як єдиний орган, визначає подальше функціонування Укрпатенту. «Вимоги до керівника НОІВ, передбачені законопроектом, дадуть змогу провести незалежний конкурс, а новостворена наглядова рада буде контролювати господарську діяльність», — зазначив нардеп.

Т.Тарасенко також зауважив, що якими би прогресивними не були новели, для результату потрібна їх реалізація. Для цього фахівці чекають підзаконних актів. Саме вони допоможуть і врешті запустять процес створення НОІВ.

Продовжуючи тези колеги, директор департаменту розвитку сфери ІВ Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства Андрій Демчук зауважив, що вже розроблено статут Укрпатенту з урахуванням повноважень і нового функціонального набору НОІВ. «Після його затвердження ми зможемо розписувати штатну структуру, почнемо переводити людей в НОІВ. Національний офіс Мінекономіки буде ліквідований та об’єднаний у нову команду», — зазначив чиновник.

Ще більше деталей додала директор ДП «Інтелс-Україна», патентний повірений, адвокат Юлія Прохода. Коментуючи розпорядження Мінекономіки від 13 жовтня, вона підкреслила, що Укрпатент був обраний виконувати функції НОІВ тільки для того, щоб додержатися строку, установленого законом №703-IX (щодо створення національного органу інтелектуальної власності), не зірвавши процесу охорони прав ІВ. Так, розглядалося 6 варіантів утворення НОІВ. «Головний критерій: це мав би бути державний орган, який не ставить за мету отримання прибутку. Кожен з варіантів мав переваги та недоліки, тому їх тестування зайняло значний час», — розповіла Ю.Прохода. За її словами, обговорювалася також можливість формування вимог до членів апеляційної палати з реалізацією допуску найкращих кандидатів для виконання квазісудових функцій.

Песимістичні сподівання

Розповідаючи про перешкоди в уже 4-річному процесі створення ІР-суду, голова Касаційного господарського суду Богдан Львов наголосив на повільному впровадження реформ: «Ми могли вирішити ці кадрові питання ще минулого року. Та зі змінами в законодавстві процес розтягнувся, тепер потрібен ще мінімум рік для створення суду».

Навесні 2019-го, зазначив Б.Львов, залишалися тільки співбесіди для першої інстанції та перевірка робіт другої, а тепер усе знову пішло по колу. На думку судді, потрібно копати набагато глибше, адже таким змінам заважає відсутність єдиної розумної судової реформи. «Сподіваюся, що ми побачимо створення цього суду ще за свого життя», — не без ноти песимізму додав керманич КГС.

Про головні законодавчі новації розповів начальник відділу сприяння захисту прав інтелектуальної власності управління забезпечення митного контролю та оформлення Одеської митниці Державної митної служби Артем Тищенко. За словами спікера, їх імплементація, зокрема в контексті змін щодо оформлення на митниці окремих видів товарів і ЗЕД, триває доволі складно.

Стосуються зміни акцентів роботи митних органів, нових визначень і понять. А.Тищенко назвав 3 складові досягнення ефективності захисту права ІВ на кордоні: ефективні митні процедури, стандартизовані форми обміну інформацією та сучасний митний реєстр.

Інтернет і податки

У свою чергу представник кіберполіції зазначив, що найбільш популярними категоріями, котрі потребують захисту, є взуття та одяг, часто доводиться стикатись і з підробленням харчових продуктів і техніки. При цьому правоохоронець зауважив, що відділ повністю технічно оснащений для того, щоб виконувати слідчі дії, та володіє на договірних засадах необхідною інфраструктурою.

Найактуальнішу інформацію в контексті злочинів у мережі Інтернет надала IP-юрист Стелла Фурманович. Вона розповіла, що зазвичай власники просто звертаються до цифрових платформ з вимогою видалити незаконний контент, але спрацьовує це не завжди. Річ у тім, що згідно з директивою Європейського Союзу електронна платформа може не надавати конкретної інформації про порушника. Зобов’язати надати адресу може тільки суд, але це поняття не обмежується тільки поштою. Тому до порушника не завжди можна звернутися безпосередньо.

Голова ВГО «Всеукраїнське агентство авторських прав» Юрій Гандзюк подав аналітику українського ринку пристроїв і носіїв, які підпадають під застосування тарифів за репрографічне відтворення. Крім того, чоловік розповів і про проблеми оподаткування, серед яких ледь не ключова — високий рівень нарахувань. Це призводить до виводу ринку продажу творів мистецтва до неофіційної площини: «Розв’язати проблему можна просто — зменшити податковий тиск на продаж творів з 18% ПДФО до 5».

Підтримав тези колеги й генеральний директор ГС «Коаліція аудіовізуальних і музичних прав», директор ГС «Український музичний альянс» Павло Калениченко. Він розповів, що імпортери часто уникають сплати відрахувань за приватне копіювання. Наслідком є значна кількість судових проваджень. До того ж правовласники не одержують адекватної компенсації за копіювання їхніх об’єктів авторського права.

Продовжив дискусію про збір винагороди за приватне копіювання юрист Юрій Свистун. Він зазначив, що збір, по суті, не є відповідальністю за незаконне використання товарів і фонограм, адже на момент сплати ніяких порушень бути й не може: використання ще немає. «Збір сплачується з усього імпортованого обладнання, та неможливо встановити, чи було виготовлено копії за допомогою такого обладнання. Водночас збір не можна вважати винагородою за використання. Унаслідок його сплати жодний з користувачів обладнання не отримує права на виготовлення копій», — наголосив Ю.Свистун.

Історичні зміни

Процедуру реформування та відповідні законодавчі новації у 2020 році обговорили на останній сесії IP Ukraine Now.

Так, Ю.Прохода розповіла, що згідно з новелами законодавства змінився об’єкт торговельної марки. Зокрема, тепер можна зареєструвати звуковий знак. Водночас змінилися частини щодо оманливості торговельної марки. Юрист Олег Климчук у свою чергу детально проаналізував нову процедуру заперечень, загалом оцінивши її позитивно. Він зазначив, що позитивні зміни відбулися в процесі публікації заявок. Та найбільшою новацією, за словами юриста, стала можливість подання апеляції до апеляційної палати для особи, яка подавала заперечення.

Член ради комітету АПУ з ІВ, к.ю.н. Катерина Сопова проаналізувала зміни до законодавства про промислові зразки. Вона зауважила, що в цілому законодавство виглядає доволі гармонійно, а також запропонувала дискусію серед експертів з питань визначення критерію новизни та індивідуального характеру та проведення формальної чи по суті експертизи.

К.Сопова задала й майже риторичне запитання щодо форм товарів, які тепер можуть претендувати на повноцінну охорону прав ІВ: чи можна зареєструвати форму банана для бананів? Адже теоретично це можливо з огляду на те, що форми бездротових навушників і пакетів для молока вже зареєстровані та успішно охороняються. Напевне, розглядати питання щодо унікальності форми банана колись доведеться й ІР-суду. Головне, аби банани до того часу не згнили на кордоні.