Суддівська душа без гроша

У новому році Уряд планує платити працівникам апарату в середньому 10600 грн., а на інше — «крутіться, як можете»

У Раді суддів готуються до війни за бюджет-2021, бо в проекті вже не вистачає 5,6 млрд. Доля суддівських винагород, скасованих під час карантину, поки що в руках Уряду. А ось у відносинах із НАЗК було обрано дипломатичну тактику.

Риторика економії

«Державна судова адміністрація має крутитися, як може» — це головний меседж до суддів країни. Принаймні такої думки дотримується очільник РСУ Богдан Моніч. На його думку, ніхто про це публічно не говорить, водночас у бік ДСАУ постійно лунають звинувачення, що проблеми з коштами пов’язані з їхньою компетенцією.

Про українську Феміду з простягнутою рукою чули та читали всі, втім, не всі хочуть визнавати критичність ситуації. Тож перше питання порядку денного стосувалося фінансового забезпечення судів першої та апеляційної інстанцій. Б.Моніч повідомив, що до початку нового року в суддівському гаманці залишилося 2,7 млрд грн. З них 1,9 млрд грн. підуть на виплату суддівської винагороди, а залишок — на апарат. Цих коштів дуже мало.

Б.Моніч говорить, що риторика Міністерства фінансів у питанні заробітних плат для працівників апарату зводиться до таких цифр: 8000 грн. — у районі та 12000 грн. — на обласному рівні, у середньому, звісно. Можна парирувати, що лікарі в цій складній ситуації отримують по 6000 грн. Але ж потрібно зважити на те, що працівники апарату у минулі роки отримували у середньому по 16 тис. грн. Подекуди зарплата деяких керівників апарату навіть перевищувала суддівську. Тож люди, які звикли до одного рівня доходів, не хочуть працювати за менші гроші. Тому ця тема ще довго не даватиме спокою, поки Феміда не отримає те, чого бажає.

Цифри красномовніші за слова. Вже на початку року суддям не вистачало близько 900 млн грн. Як зазначив Б.Моніч, загалом протягом року нестача сягнула аж 6 млрд грн. Однак 1,3 млрд грн. вдалося зекономити, оскільки судді не були своєчасно призначені, тому вивільнились кошти з резервів. Ще 1 млрд грн. отримали після внесення влітку змін до бюджету. Нарешті, додаткові 1,3 млрд грн. вивільнилися, коли у суддів у неконституційний спосіб забрали винагороду через карантин.

Тож ДСАУ змушена була перерозподіляти кошти. З Мінфіном був погоджений тимчасовий захід щодо перерозподілу бюджетних призначень між видатками на оплату праці та поточними видатками на забезпечення судочинства. В результаті суди на 2 місяці забезпечили необхідним, утім, ці кошти майже вичерпались. Також був здійснений перерозподіл грошей за рахунок видатків на оплату праці.

Що зекономили — те й витратили. Виконувачка обов’язків голови ДСАУ Людмила Гізатуліна нагадала, що зараз чекає на розгляд 851 позов про відшкодування суддівської винагороди, обмеженої в неконституційний спосіб. А це — мільйони, які держава має повернути.

Тож судді вирішили звернути увагу парламенту, Уряду, міжнародних організацій, зокрема Ради Європи, посольства Канади, USAID, на те, що фінансування правосуддя є незадовільним. Якщо нічого не змінити, то судді погрожують зупиненням правосуддя.

Рік новий, а проблеми — ні

У наступному бюджетному році держава пропонує суддям прожити на 15,6 млрд грн., з яких 2,5 млрд грн. — це планові показники спеціального фонду державного бюджету.

Водночас, суддівська винагорода завдяки підвищенню рівня прожиткового мінімуму має зрости на 8%, але ця цифра в проекті бюджету не врахована. Це означає, що у 2021 році держава забезпечить суддівською винагородою 5245 із прогнозованої чисельності 5413, тобто 168 «щасливчиків» ризикують не отримати взагалі нічого. Середня заробітна плата апарату закладається на рівні 10 тис. грн.

Квест «Знайди марки» триватиме, бо у проекті видатки на споживання (а це не тільки марки, а й маркувальні машини, папір, оплата присяжних тощо) забезпечені лише на 29%. Видатки розвитку взагалі відсутні. За підрахунками ДСАУ, критично мінімальний обсяг необхідних додаткових видатків на 2021 рік становить 5,6 млрд грн. Якщо цих сум не змінити, то суди знову будуть працювати на ентузіазмі.

Як зауважила Л.Гізатуліна, в наступному році статті видатків на суддівську винагороду та зарплату працівників апарату будуть розділені. Тож судді більше не будуть «ділитися» своїми грошима з апаратом. Перекидання з однієї статті видатків на іншу буде можливим лише у разі погодження цих дій із Мінфіном. Водночас у такий спосіб ДСАУ буде легше відстежувати рух коштів, тому таку ідею «самоврядники» підтримали.

Втім, це ще не остаточні цифри. Ще немає висновку Бюджетного комітету. Тому на засіданні РСУ вирішили звернути увагу органів влади та авторів бюджету на нестачу фінансування правосуддя.

Прийняття рішення про вимогу нарахувати суддівську винагороду, яку в неконституційний спосіб обмежили, відклали. Як зазначила член РСУ Валерія Чорна, приймати рішення на засіданні РСУ недоречно, поки не буде відома доля доручення очільника Кабміну Дениса Шмигаля. Як повідомили голова та доповідач, Прем’єр дав Мінфіну доручення вжити заходів та розробити механізм компенсації суддівської винагороди. Тож зараз доцільно почекати на результати дій урядовців, які мають розглянути це рішення на засіданні.

Швейцарський нейтралітет

Четверте питання порядку денного стосувалося відповіді на запит-вимогу від Національного агентства з питань запобігання корупції про надання документів щодо врегулювання конфлікту інтересів у діяльності судді.

Місяць тому на адресу РСУ від НАЗК надійшла вимога-запит про надання деяких документів. Зокрема, йшлося про повідомлення від суддів про наявність конфлікту інтересів, рішень про результати розгляду таких повідомлень, роз’яснень. Як сказав Б.Моніч, у процесі опрацювання цього запиту разом з колегами з комітету етики вони дійшли висновку, що такий запит є не зовсім законним. Подібні запити зачіпають гарантії незалежності суддів.

Після надходження цього запиту члени ради вирішили зустрітися із представниками НАЗК. Під час зустрічі були озвучені тези, що РСУ — це єдиний орган, який займається врегулюванням конфлікту інтересів та здійснює контроль. Втім, НАЗК відповідно до профільного закону теж здійснює контроль та моніторинг цього питання. На жаль, подібні колізії в нашій країні — результат низького рівня законодавчої техніки. Практика показує, що органи та закони, які з’являються під черговий кредит, «вилазять боком» національним інститутам. Утім, Б.Моніч повідомив, що було прийнято рішення все ж опрацювати цей запит.

Водночас позиція РСУ незмінна — це виключно повноваження самоврядного органу. Проте аналогічної позиції дотримується і НАЗК. Під час зустрічі голова з’ясував, що суддівська спільнота ділиться на два табори: ті, хто звертається по роз’яснення з приводу конфлікту інтересів до НАЗК, та ті, хто звертається і до РСУ, і до НАЗК.

Окрім того, під час зустрічі порушувалося питання, що направлення таких запитів щодо невизначеного кола суддів також не зовсім відповідає законним вимогам.

Однак рішенням Конституційного Суду від 27.10.2020 №13-р/2020 низка інших повноважень НАЗК визнана такими, що не відповідають Основному Закону, оскільки посягають на суддівську незалежність. Питання контролю та моніторингу способу життя теж потрапило в цей перелік. Тож Б.Моніч зазначив, що немає потреби зараз відповідати на цей запит. Утім, утрачати зв’язок із НАЗК також не варто. Тому члени РСУ вирішили скористатися швейцарським нейтралітетом та обмежитися обговоренням цього питання.