Е-докази у кримінальному провадженні: правники надали пропозиції щодо проекту

Комітети Асоціації правників України надали 6 пропозицій для ґрунтовного доопрацювання законопроекту №4004 «Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо підвищення ефективності боротьби з кіберзлочинністю та використання електронних доказів».

Як повідомили в АПУ, низку пропозицій направлено Комітету ВРУ з питань правоохоронної діяльності, передає «ЗіБ».

Зокрема, вони стосуються:

1. Визначення поняття «електронних доказів» та «оригіналу електронних доказів»

Експерти комітетів зауважили, що неточність термінології та невичерпність переліку електронних доказів спровокує маніпуляцію в трактуванні цих норм на практиці.

2. Порядку вилучення електронних доказів

Правники підкреслили - потрібно чітко визначити, що оригінали електронних доказів вилучаються лише у виключних випадках. Не менш важливо передбачити детальну процедуру та форму долучення, реєстрації та зберігання доказів в матеріалах справи з визначенням кола відповідальних осіб.

3. Передчасності внесення норм щодо особливостей санкції у вигляді конфіскації віртуальних активів і особливостей кримінального провадження, де активи визначені як цифрові докази

Низка неочевидних змін у документі викликають занепокоєння фахівців, зокрема, невідповідність назви законопроєкту його змісту:

«..Поряд із введенням інституту електронних доказів, значна частина законопроєкту присвячена використанню в кримінальному судочинстві такого поняття, як «віртуальні активи», — йдеться у тексті звернення.

Експерти комітетів звернули увагу і на недостатнє врегулювання інституту «віртуальних активів». Відтак вони пропонують видалити з законопроєкту:

а) вказівку на «віртуальні активи» як окремий вид електронного документа;

б) масив положень щодо регламентації порядку спеціальної конфіскації віртуальних активів, викладених у ч. 9 ст. 100-2 законопроєкту.

4. Безпідставного розширення кола осіб, яким може бути наданий тимчасовий доступ до інформації

Правники наголосили, що коло таких осіб повинно бути обмежено конкретними слідчими, прокурорами, тощо в кримінальному провадженні. Пов’язана така вимога передусім із таємницею досудового розслідування.

5. Безпідставного порушення конституційного права громадян на приватність

«Втручання у приватне життя громадян шляхом отримання тимчасового доступу до систем операторів та провайдерів телекомунікаційного зв’язку шляхом негласних слідчих дій є недопустимим», — підкреслили експерти.

6. Зняття інформації з електронних інформаційних систем

В законопроєкті запропоновано змінити процедуру проведення негласних слідчих дій щодо зняття інформації з електронних інформаційних систем. Суть нової редакції статті не змінилася, але відтепер ще й створює конфліктну ситуацію на майбутнє, бо зняття інформації з електронних інформаційних систем відбувається виключно на підставі ухвали слідчого судді — не прокурора чи слідчого.

Відтак у випадку прийняття новації слідчі будуть зможуть безпідставно втручатися в приватне спілкування громадян:

«Переконані, що необхідно чітко визначити в законопроєкті, що уповноважені особи мають право отримати доступ до даних про особу, які було зібрано лише починаючи з тієї дати, яка вказана у судовому дозволі на здійснення такої негласної слідчої дії, а доступ до даних, які було зібрано до такої дати, не повинен надаватись таким уповноваженим особам», — йдеться в тексті звернення.

Крім того, експерти комітетів звернули увагу на склад робочої групи, залученої до розробки документу, констатувавши відсутність залучення провідних експертів галузі та представників правничої спільноти.

З повним текстом звернення можна ознайомитися за посиланням.

Закон і Бізнес