Правники назвали тих, кому варто турбуватися через механізми, запроваджені КзПБ
За рік дії Кодексу з процедур банкрутства апокаліпсису не настало, утім, виокремилися деякі категорії осіб, яким не допоможуть ні офшори, ні розлучення, ні намагання сховати майно. Правники назвали осіб, для яких банкрутство — ризикова процедура.
Виплакані зміни
Рік тому вступив у дію КзПБ, але, попри всі складнощі, пов’язані з докорінною зміною підходів та процесу, апокаліпсис не настав. Під час VI форуму з конкурсного права юристи згадали всі побоювання з приводу прийняття кодексу, обговорили підходи до вирішення складних питань і проаналізували тенденції, які мають місце у вітчизняній процедурі банкрутства.
Заступник міністра юстиції з питань європейської інтеграції Валерія Коломієць пригадала, скільки зусиль було докладено для того, щоб кодекс було прийнято. Так, В.Коломієць переконана, що, незважаючи на всі проблеми, з якими довелося стикнутися, прийняття КзПБ майже без змін — це величезне досягнення.
Найбільш неочікуваною тенденцією стало суттєве зниження кількості банкрутств. Зокрема, як зазначила виконавчий директор Незалежної асоціації банків Олена Коробкова, кількість проваджень у 2020 році зменшилась учетверо. Чи то через карантин та пов’язані із цим обмеження, чи то з інших причин — сказати важко. Утім, доволі очікуваною для спільноти стала невелика затребуваність інституту неплатоспроможності фізичних осіб, адже й процедура виявилася коштовною, і банки не дуже їй раділи.
Нині представники банківської спільноти стурбовані мораторіями, запровадженими для процедур банкрутства. Зокрема, вони вважають, що епідемія не повинна завдавати шкоди інтересам кредиторів. Коли перший шок, пов’язаний з карантином, минув, вітчизняні правники та арбітражні керуючі навигадували цілком робочих схем для того, щоби процедури затягнути й майно сховати. Тож, за твердженням О.Коробкової, інтереси кредиторів захищені на недостатньому рівні. Навіть попри те, що КзПБ вирізняється явно прокредиторським нахилом.
Крім того, досі існує питання недовіри до арбітражних керуючих. Адже, на думку банківської спільноти, призначення арбітражних керуючих за пропозицією ініціюючого кредитора можуть впливати на їх безсторонність. Утім, із цим не погоджуються представники Національної асоціації арбітражних керуючих.
Як наголосили під час форуму представники НААК і парламентських кіл, суспільство повинне знизити рівень скепсису. Зокрема, якщо арбітражний керуючий призначений під час судового процесу, то не варто вишукувати з лупою його вади, треба керуватися нормами чинного законодавства.
Як зауважив Микола Ковальчук, нині призначаються виключно лояльні до боржника арбітражні керуючі, які готові до виконання будь-яких його забаганок. Тож, на його суб’єктивну думку, ті зміни, які відбуваються в законодавстві, — це відкат назад і нівелювання всіх напрацювань КзПБ. ЄСІТС повинна запрацювати, тож, доки цього не відбудеться, ми не матимемо суттєвих змін.
Нові тенденції судової практики
Про складнощі судового процесу доповів суддя-спікер Касаційного господарського суду Сергій Жуков, який наголосив, що кодекс було непросто застосовувати, втім, є багато позитивних змін. «Проблем не так багато, але вони якісні та глибокі. Не треба розуміти кодекс буквально, слід застосовувати його разом з ГПК та враховувати швидкоплинність іншого законодавства», — наголосив С. Жуков. Як зазначив суддя, зараз ще є час, аби відстежувати судову практику, адже через запроваджені подвійні касаційні фільтри її не дуже багато. Втім, невдовзі це стане майже неможливим, адже кількість справ буде збільшуватися.
Крім того, виникає багато питань під час розгляду вимог кредиторів. Нині є кілька важливих рішень, які найближчим часом з’являться у реєстрі. Ці висновки стосуються підвищеного стандарту доказування грошових вимог кредиторів, тож С.Жуков зазначив, що буде цікаво.
Особливої ваги набувають і питання солідарної та субсидіарної відповідальності. «Питання субсидіарної відповідальності є певним індикатором повноти дій ліквідатора. Тож він має обов’язково звертати увагу на цю сферу та обґрунтовувати, чи необхідно звертатися до суду», — підкреслив суддя.
Практичним нюансам застосування КзПБ була присвячена одна із сесій форуму. Як зауважив радник ADER HABER, адвокат Олександр Удовиченко, посилаючись на статистику КГС, кількість банкрутств у 2020 році зменшилась. «Попри наші сподівання, що кодекс дасть якийсь поштовх щодо кількості процедур, нині відбувається зворотний тренд», — зауважив О.Удовиченко.
«Головною проблемою залишається ЄСІТС, втім, я маю серйозні сумніви, що така система протягом найближчого року — двох запрацює. Тож арбітражні керуючі, так само як і кредитори, в цьому питанні поставлені на паузу. Проте на тлі пандемії було б дуже актуально мати доступ до документів у електронній формі, тож прикро, що ми цим найближчим часом не скористаємось», — наголосив радник Arzinger Антон Молчанов.
Казковий сон боржника
Після обговорення практичних проблем перейшли до ризиків, одним із яких для власників та керівників бізнесу є притягнення до субсидіарної та солідарної відповідальності. Загалом ця тенденція поширюється по всьому світу, особливо в деяких державах СНД. Зважаючи на те, що на пострадянському просторі банкрутство використовувалось із метою невиконання взятих на себе зобов’язань, то і масштаби притягнення до відповідальності нині вражають.
Як наголосила під час свого виступу арбітражний керуючий Діана Козловська, обов’язок доведення відсутності вини покладається на ту особу, яка притягатиметься до відповідальності, адже ліквідатор не має обов’язку це доводити. Відповідно до чинних норм КзПБ ліквідатор встановлює наявність самого факту шкоди. Як зазначила доповідачка, судова практика нині йде тим шляхом, що осіб, які знають про перспективи притягнення їх до субсидіарної відповідальності, необхідно стимулювати до активної участі в процесі погашення боргів.
Присутні на заході арбітражні керуючі у свою чергу розповіли про справи, в яких вони брали участь. Так, в Україні вже відомі випадки, коли власники, розуміючи перспективи та масштаб відповідальності, добровільно гасили кредиторські вимоги.
Далі перейшли до обговорення застосування нового для українського права інституту — неплатоспроможності фізичних осіб. Зокрема, як зазначив О.Удовиченко, проблема полягає в тому, що, на відміну від юридичних осіб, інформація щодо яких є відкритою та її легко відстежувати за допомогою цифрових ресурсів, наприклад OpenDataBot, інформація щодо фізичних осіб, захищається законом про захист персональних даних. Тож в умовах відсутності державних реєстрів, в яких би обліковувалися дані як щодо фізичних осіб так і щодо їх кредиторів, відстежувати інформацію щодо боржників вкрай важко.
Для цього необхідно кожного дня переглядати сайт ВГС, де публікуються оголошення про відкриття справ про визнання банкрутом фізичних осіб.
«У подальшому це призводить до ситуації, в якій, незважаючи на відкрите провадження, жоден із кредиторів не заявляється до процедури, хоча самим боржником вони зазначені у заяві, поданій до суду», — розповів О.Удовиченко.
За словами юриста, відповідь на це запитання, з одного боку, є у законодавстві — провадження повинне бути закритим. Втім, закриття провадження у такому разі відбувається після визнання боржника банкрутом. З іншого боку, суди доволі часто постають перед дилемою, як можна вводити процедуру реструктуризації чи ліквідації за відсутності жодного кредитора. Тож вчиняють вони по-різному.
Зокрема, в одній із справ суд закрив провадження, а в мотивувальній частині вказав на відсутність ознак неплатоспроможності. Таким чином, боржник фактично зупинився на півшляху, що змусило його оскаржити відповідне рішення. Суд апеляційної інстанції прийняв ще більш цікаве рішення — залишив у силі рішення першої інстанції, але в мотивувальній частині закрив справу із погашенням всіх боргів, які не були заявлені. Ця постанова наразі існує і залишається чинною, та, можливо, такою і залишиться, якщо кредитор про неї не дізнається.
«На мій погляд, така ситуація не є законною і справедливою. Щодо законності: кодекс передбачає можливість погашення боргів фізичної особи лише після визнання її банкрутом. Щодо справедливості: кредитори мають бути належно повідомлені, що в них залишився єдиний шанс потрапити в «останній вагон», і якщо має місце недосконалість закону, то суд та арбітражні керуючі повинні забезпечити справедливий баланс інтересів, а для Національної асоціації арбітражних керуючих України є слушний привід ініціювати вдосконалення кодексу», — зазначив О. Удовиченко.
За його словами, судді намагаються виправити ситуацію своїми силами, розсилаючи повідомлення про відкриття процедури кредиторам. Якщо ж і після цього кредитори не виявили бажання брати участь у процедурах з відновлення неплатоспроможності, то за таких обставин списання боргів є доречним. Адже кредитори були належним чином повідомлені.
Убезпечитися від ризиків
КзПБ має як напрацьовані рішення та правові позиції, так і неврегульовані питання. Одним із ключових лейтмотивів є встановлення все більшої прозорості процедур та роботи арбітражних керуючих. І справа не тільки в намаганні просуватися в різних рейтингах, але й в критичній економічній ситуації в Україні. Зокрема, банківська спільнота, навчена сльозами та гірким досвідом, усіляко викорінює корупційні схеми, великі міжнародні банки ставлять свої умови, до яких Україні доведеться дослухатись.
Так, незалежно від того, чи готове до цього суспільство, доведеться вирішувати проблему із валютним кредитуванням, адже вона фактично блокує розвиток кредитування в Україні. Як свідчать експерти, відсутність лояльного іпотечного кредитування та поширення малого побутового кредитування роблять українців біднішими, а рівень життя загалом — гіршим. Утім, проблемою залишається те, що ні банки, ні податкова не готові до вирішення проблем. Тож у першу чергу громадяни потребують жорстких політичних рішень. Інакше краще залишити мораторій на звернення стягнення на майно за валютними кредитами.
Загалом, попри процесуальні суперечності, ключовою тенденцією залишається прозорість. Вона набуде особливої гостроти з огляду на спрощений обмін інформацією між державами та між податківцями. Знайти, чим ти володієш, дуже просто, особливо коли ти маєш дуже великі борги. Тож краще вже зараз усвідомити всі ризики, поспілкуватись не лише із професійним арбітражним керуючим, але й з фахівцями у сфері кримінального та податкового права та зробити необхідні висновки. А ще краще — низку важливих кроків, доки до тебе не завітали голодні та злі кредитори.
«Я сьогодні буду наче ведучий «Що? Де? Коли?», — зазначив Олександр Удовиченко, адже через карантин деякі доповідачі були присутні на форумі онлайн.
Матеріали за темою
Коментарі
До статті поки що не залишили жодного коментаря. Напишіть свій — і будьте першим!