Кредиторам важко отримати інформацію щодо боржників - фізичних осіб — адвокат

Застосування положень Кодексу з процедур банкрутства виявило прогалину у законодавстві, яка пов’язана із доведенням до кредиторів інформації щодо ініційованих справ про неплатоспроможність фізичних осіб.

Про це розповів під час VI форуму з конкурсного права, модератор сесії, що була присвячена практичним нюансам застосування КзПБ, радник ADER HABER, адвокат Олександр Удовиченко, повідомляє «Закон і Бізнес».

За словами адвоката, проблема полягає в тому, що на відміну від юридичних осіб, інформація щодо яких є відкритою та її легко відслідковувати за допомогою цифрових ресурсів, наприклад OpenDataBot, інформація щодо фізичних осіб захищається законом про захист персональних даних. Тож в умовах відсутності державних реєстрів в яких би обліковувалися дані як щодо фізичних осіб так і щодо їх кредиторів, відслідковувати інформацію щодо боржників вкрай важко.

 Для цього необхідно кожного дня переглядати сайт ВГСУ, де публікуються оголошення про відкриття справ про визнання банкрутом фізичних осіб.

«У подальшому це призводить до ситуації, в якій, незважаючи на відкрите провадження, жоден із кредиторів не заявляється до процедури, хоча самим боржником вони зазначені у заяві поданій до суду», — розповів О. Удовиченко.

За словами юриста, відповідь на це питання з одного боку наявна у законодавстві — провадження повинно бути закритим. Втім, закриття провадження у такому разі відбувається після визнання боржника банкрутом. З іншого боку, суди доволі часто постають перед дилемою, як можна вводити процедуру реструктуризації чи ліквідації за відсутності жодного кредитора. Тож вчиняють вони зовсім по-різному.

Зокрема в одній із справ суд закрив провадження, а в мотивувальній частині вказав на відсутність ознак неплатоспроможності. Таким чином, боржник фактично зупинився на півшляху, що змусило його оскаржити відповідне рішення. Суд апеляційної інстанції прийняв ще більш цікаве рішення – він залишив у силі рішення першої інстанції, але в мотивувальній частині закрив справу із погашенням всіх боргів, які не були заявлені. Ця постанова наразі існує і залишається чинною, та навіть, можливо, такою і залишиться якщо кредитор про неї не дізнається.

«На мій погляд, така ситуація не є законною і справедливою. Щодо законності – кодекс передбачає можливість погашення боргів фізичної особи лише після визнання її банкрутом.  Щодо справедливості – кредитори мають бути належно повідомлені, що в них залишився єдиний шанс потрапити в «останній вагон», і якщо має місце недосконалість закону, то суд та арбітражні керуючі повинні забезпечити справедливий баланс інтересів, а для Національної асоціації арбітражних керуючих України є слушний привід ініціювати вдосконалення кодексу», — зазначив О. Удовиченко.

За його словами, судді наразі намагаються виправити ситуацію своїми силами, розсилаючи повідомлення про відкриття процедури кредиторам. Якщо ж і після цього кредитори не виявили бажання брати участь у процедурах з відновлення неплатоспроможності, то за таких обставин списання боргів є доречним. Адже кредитори були належним чином повідомлені.

Також адвокат повідомив, що згідно зі статистикою КГС, кількість банкрутств у 2020 році зменшилась. «Попри наші сподівання, що кодекс надасть імпульс збільшенню процедур банкрутства, наразі відбувається зворотній процес», — повідомив адвокат.

Докладніше про перебіг VI форуму з конкурсного права читайте в свіжому числі газети «Закон і Бізнес».

Закон і Бізнес