Письмові показання свідків не можуть замінити допиту на засіданні, особливо в політичних справах
Справи з політичним шлейфом мають розглядатися в контексті подій, під час яких відбулось імовірне порушення прав. Обмеження права на мирні зібрання — це не тільки пряма заборона на проведення мітингу. Перш за все це блокування доступу до протесту з використанням правоохоронних органів.
Політична турбулентність
У країнах з нестабільною політичною ситуацією вибори — це завжди круте піке із жертвами, якими стають політичні опоненти. Після оголошення попередніх результатів виборів президента Вірменії прихильники опозиційного кандидата розпочали акції протесту. Одним з активних учасників мітингів був і колишній член парламенту Смбат Айвазян.
Після одного з мітингів, коли він із друзями повертався додому, їх затримали працівники поліції та відвезли до відділку. За словами вартових правопорядку, під час затримання чоловік їм погрожував і вдарив одного з них кулаком у груди. Тож опозиціонерові суд обрав запобіжний захід у вигляді 2 місяців тримання під вартою.
Публічний резонанс, підтримка політиків і голодування не допомогли арештанту. Майже через півроку суд визнав С.Айвазяна винним у незаконному носінні зброї та нападі на правоохоронців. Адвокати подали апеляцію, бо стверджували, що вирок ґрунтувався тільки на показаннях поліцейських, а залучити до справи своїх свідків опозиціонерові суд не дозволив.
Утім, ні апеляційна, ні касаційна скарга не дали результатів. С.Айвазяна засудили до 2 років позбавлення волі. Після відбуття частини строку чоловік був амністований.
Кого хочу, того й допитую
Політик звернувся у Страсбург, поскаржившись на порушення гарантій, передбачених у ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Серед іншого він зазначив, що обвинувальні вироки у Вірменії, пов’язані з подіями лютого — березня 2008 року, викликали критику Парламентської асамблеї Ради Європи. До того ж обвинувачення ґрунтувалися тільки на показаннях правоохоронців, що викликало сумнів у неупередженості, бо ж полісмени були однією зі сторін конфлікту. Більше того, суд не дав можливості залучити своїх свідків і не дозволив адвокатові допитати поліцейських.
Уряд парирував тим, що свідки захисту були близькимми друзями. Важливо, що письмові показання в них були відібрані та долучені до матеріалів справи. Також урядовці стверджували, що адвокати мали змогу допитати правоохоронців, але подали клопотання про відкладення допиту, бо начебто не підготувалися. Саме тому суд і відмовив.
У рішенні від 8.10.2020 у справі «Smbat Аyvazyan v. Armenia» Європейський суд з прав людини зауважив, що клопотання заявника про необхідність допиту свідків було обґрунтованим і мало пряме відношення до пред’явленого обвинувачення. Натомість аргументи захисників були відхилені з дуже непереконливих підстав.
ЄСПЛ нагадав, що дотримання принципу рівності сторін є одним із фундаментальних аспектів справедливості судового розгляду. Долучення письмових показань свідків сторони захисту до матеріалів справи не виправдовує того, що ці особи не були допитані в змагальному процесі.
Також вірменські суди не використали жодних засобів для перевірки показань поліцейських. Безумовне погодження з версією подій у баченні правоохоронців, неможливість належним чином розглянути доводи заявника та відмова в допиті свідків призвели до порушення прав людини. Крім того, «справа С.Айвазяна» мала розглядатися через призму протестів і політичної ситуації в країні.
Отже, обвинувальний вирок порушив усі пункти ст.6 конвенції.
На тлі протестів
Прикметно, що у Страсбурзі вже не вперше розглядають справи, пов’язані з протестами на тлі політичної ситуації. Затримання та тимчасовий арешт із метою позбавлення можливості участі в мітингах часто практикувались у той період, а тому Суд у кількох справах уже встановлював порушення ст.11 конвенції. Заявник скаржився, що переслідування за політичну позицію та засудження порушили його права, гарантовані в стст.10, 11 конвенції, а саме: право на свободу вираження думки та на мирні зібрання.
Уряд був небагатослівним і лише зазначив, що дії суду повністю відповідали національному законодавству, а підозра та обвинувальний вирок були обґрунтованими.
В Євросуді зазначили, що за таких обставин ст.10 має розглядатись як lex generalis стосовно ст.11 конвенції як lex specialis.
Суд укотре повторив свою думку, що втручання в право на мирні зібрання не повинне прирівнюватися до прямої заборони, але може вчинятися в інший спосіб. Хоча конвенція й допускає можливість законного обмеження права на мирні зібрання, у цьому випадку таке обмеження було явно довільним і необґрунтованим.
ЄСПЛ відзначив неоднозначність затримання. Спочатку анонімний дзвінок, повідомлення, що С.Айвазян уживає наркотики. Після того як експертиза нічого не показала, його справу доєднали до колективної — про замах на узурпацію влади. Згодом у матеріалах з’являються докази про незаконне зберігання холодної зброї та опір правоохоронцям.
Тож це питання вирішили розглянути в контексті загальної турбулентної політичної ситуації в країні. Суд уже встановлював, що затримання активістів здійснювалося з метою обмеження гарантованого права на мітинг, отже, і ця справа шита білими нитками. Бо політична активність заявника явно свідчить, що, порушуючи гарантовані конвенцією права, держава вдалася до політичної розправи. Тобто мало місце ще й порушення ст.11 міжнародної угоди.
На додачу заявник поскаржився на недотримання гарантій, передбачених у ст.5 конвенції. Бо після спливу строку тримання під вартою та до обрання нового минув тиждень. Тож С.Айвазяна тримали в ізоляторі без будь-якої правової підстави. У таких діях також є порушення.
У підсумку ЄСПЛ визнав державу винною в порушенні стст.5, 6, 10, 11 конвенції та присудив опозиціонерові компенсацію в розмірі €14 тис. Крім того, уряд зобов’язаний покрити судові витрати в сумі €2 тис.
У 2008 році через протести опозиції уряд Вірменії запровадив надзвичайний стан, прагнучи розігнати мітингарів.
Матеріали за темою
Адвокатів навчать готувати заяви до ЄСПЛ
05.04.2024
Коментарі
До статті поки що не залишили жодного коментаря. Напишіть свій — і будьте першим!